ПЛЕНТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пле́нтати «іти, їхати, пересуватися повільно, через силу; іти, їхати далеко або неохоче; блукати»
запозичення з польської мови;
п. plątać się «шлятися, вештатися; блукати», [plętać się] «тс.» пов’язані з plątać «плутати, заплутувати; вплутувати; спутувати», [plętać] «тс.», яким, очевидно, відповідає укр. плу́тати;
зіставляється також (Šerech ZfSlPh 23, 160) з пле́сти́ся;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пле́нтатися
«тс.»
припле́нта́ч
«приблуда»
приплянтатися
«приблукатися, приблудитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
plątać się «шлятися, вештатися; блукати» | польська |
plętać się «тс.» | польська |
plątać «плутати, заплутувати; вплутувати; спутувати» | польська |
plętać «тс.» | польська |
плу́тати | українська |
пле́сти́ся | українська |
бле́ндати «швендяти, повільно йти Пі; плентати (ногами)»
очевидно, запозичення з якогось польського говору, в якому могло бути утворення *błędać, похідне від błęd «блуд», błądzić «блудити» (пор. бле́нька́ти);
запозичення підтримане синонімічним і фонетично близьким пле́нтати (пор.);
бр. [блэ́ндаць] «блукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блендиґа́mи
«тс.»
бли́нда
«нездара»
блинда́р
«віл, що косо ступає»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
блэ́ндаць «блукати» | білоруська |
*błędać | ? |
błęd «блуд» | ? |
błądzić «блудити» (пор. бле́нька́ти) | ? |
пле́нтати (пор.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України