ПЛАТИНІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
пла́тина (хімічний елемент)
через російське посередництво запозичено з іспанської мови;
ісп. platina «тс.» є демінутивною формою від plata «срібло», що виводиться від пров. ст. plata «лист заліза» або від генетично з ним пов’язаного фр. ст. plate «тс.», в основі якого лежить, очевидно, іменник plat «плоска, горизонтальна, рівна поверхня», пов’язаний з прикметником plat «плоский, рівний, гладкий», нар.-лат. *plattus «тс.», що походить від гр. πλατύς «широкий, рівний, плоский, просторий»;
метал дістав назву від срібла через подібність його сріблясто-білого кольору до кольору срібла;
р. м. пла́тина, бр. пла́ціна, п. platyna, ч. слц. platina, вл. platin, болг. плати́на, схв. плàтина, слн. plátina;
Фонетичні та словотвірні варіанти
платина́т
платині́т
платинува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пла́ціна | білоруська |
плати́на | болгарська |
platin | верхньолужицька |
πλατύς «широкий, рівний, плоский, просторий» | грецька |
platina «тс.» | іспанська |
plata «срібло» | іспанська |
пла́тина | македонська |
*plattus «тс.» | народнолатинська |
platyna | польська |
пла́тина | російська |
плàтина | сербохорватська |
platina | словацька |
plátina | словенська |
plate «тс.» (ст.) | французька |
plat «плоска, горизонтальна, рівна поверхня» | французька |
plat «плоский, рівний, гладкий» | французька |
platina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України