ПЛАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

плат «шматок полотна або іншої тканини; [фартух ДзАтл I; хустка]»

викликає сумнів пов’язання (Варбот 45; Куркина Этимология 1982, 20) з псл. pletǫ (plesti) «плету» (з іє. *plek῀t- ?);
необґрунтоване припущення (Meillet Études 220; Brückner AfSlPh 23, 536; Johansson KZ 36, 372) про запозичення з германських мов (гот. plat «клапоть, ганчірка, латка»);
псл. platъ «частина, шматок (тканини)», очевидно, пов’язане з plata «плата», *polt-no (*poltьno) «полотно»;
споріднене з ірл. lontā (‹ *plotnā) «тс.», лит. platѝs «широкий», лтс. plats, гр. πλατύς «тс.»;
р. плат «хустина, покривало», бр. пла́цце «одяг (узагалі); білизна», [плато́к] «хустина», др. платъ «частина, шматок; шматок тканини», п. вл. нл. płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється», ч. plát «шматок, лист, пелюстка», слц. plát «великий тонкий плоский шматок», болг. м. діал. плат «тканина», схв. пла̏та «скатерть; простирадло», стсл. платъ «шматок тканини, лахміття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напла́та «залізна оббивка полоза саней»
пла(т)тя́ни́ця «та, що зодягається у плаття»
пла́таний «розрізаний уздовж; [(про рибу) певним способом засолений Дз; латаний]»
плата́ник «фартух»
пла́та́ти «[латати] СУМ, О; розтинати (рибу) навпіл уздовж»
плати́на «хустка; клапоть Нед; крижмо О»
пла́тка «латка»
платкани́стий «рябий»
платко́ваний «плямистий, поплямований»
плато́к «хустина; [пласт; пелюстка; латка]»
платтьови́й
пла́ття «вид одягу»
платтяни́й «призначений для плаття; [полотняний]»
платча́стий «латкастий, поділений на латки»
платча́тий «тс.»
пла́тя́нка «онуча»
при́платок «жіночий фартух»
розплата́тися «розпластатися (упавши)»
су́плаття «одяг, білизна, дрібні домашні речі»
шу́плаття «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пла́цце «одяг (узагалі); білизна» білоруська
плато́к «хустина» білоруська
плат «тканина» болгарська
płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється» верхньолужицька
plat готська
πλατύς «тс.» грецька
платъ «частина, шматок; шматок тканини» давньоруська
lontā «тс.» (‹ *plotnā) ірландська
plats латиська
platús «широкий» литовська
плат «тканина» (діал.) македонська
płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється» нижньолужицька
płat «кусок (тканини, дерева), шматок (м’яса); латка, частина поверхні, що виділяється» польська
pletǫ «плету» (plesti)(з іє. *plek῀t- ?) праслов’янська
platъ «частина, шматок (тканини)» праслов’янська
plata «плата» праслов’янська
плат «хустина, покривало» російська
пла̏та «скатерть; простирадло» сербохорватська
plát «великий тонкий плоский шматок» словацька
платъ «шматок тканини, лахміття» старослов’янська
plát «шматок, лист, пелюстка» чеська

пла́та

псл. plata «ціна, плата», *platja «тс.», похідні утворення від platъ «частина, шматок (тканини)»;
як свідчать арабські та інші джерела, ще у IX–X ст. шматок тканини був досить поширеною стандартною одиницею виміру в давній обмінній торгівлі;
роз’єднання форм плат і пла́та й пов’язання останньої з двн. plōӡan «приносити в жертву», blōӡen, гот. blōtan «шанувати, поважати» (Погодин РФВ 33, 329) або з р. плен «полон», укр. поло́н (Горяев 262) не обґрунтоване;
р. бр. болг. м. схв. пла́та, др. платити «платити, давати данину», п. płaca, ч. plat «плата», слц. plat, pláca «платня», вл. płaćić «платити, коштувати», нл. płaś «плата, ціна», полаб. plotě (*plati) «коштує», схв. пла́ћа, слн. pláča «(заробітна) плата», стсл. плата «ціна», плашта «тс.», платити «платити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безопла́тина «безмитна торгівля»
безопла́тний
безпла́тний
ви́плат
ви́пла́та
відпла́та
відпла́чуватися «віддячувати; [повертати борг; розплачуватися]»
допла́та
запла́та
запла́чення «плата»
надпла́та «переплата»
недоопла́та
недопла́та
недопла́тка «недоплата»
незапла́тний «неоплатний»
неоплати́мий «тс.»
неопла́тний
непла́тник
опла́та
опла́тина «оплата»
о́пла́тки «грошові податки; оплата або збирання податків» (заст.)
о́плать «податки; видатки, витрати» (заст.)
передпла́та
передплати́ти
передпла́тник
перепла́та
плат «плата»
пла́тен «платний»
плати́ти
плати́тися «втрачати що-небудь; коштувати»
пла́ті́ж
платі́жка «платіж»
платі́жний
платни́к
платни́чий «платіжний»
платня́
по́платка «податок»
предпла́та «передплата»
предплати́ти «передплатити»
предпла́тник «передплатник»
припла́та
розпла́та
розпла́тка «платіж»
сплат «сплата»
спла́та
сплатне́ «плата частинами»
упла́та «оплата»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пла́та білоруська
пла́та болгарська
płaćić «платити, коштувати» верхньолужицька
blōtan «шанувати, поважати» готська
plōӡan «приносити в жертву» давньоверхньонімецька
blōӡen давньоверхньонімецька
платити «платити, давати данину» давньоруська
пла́та македонська
płaś «плата, ціна» нижньолужицька
plotě «коштує» (*plati) полабська
płaca польська
plata «ціна, плата» праслов’янська
*platja «тс.» праслов’янська
platъ «частина, шматок (тканини)» праслов’янська
плен «полон» російська
пла́та російська
пла́та сербохорватська
пла́ћа сербохорватська
plat «платня» словацька
pláca «платня» словацька
pláča «(заробітна) плата» словенська
плата «ціна» старослов’янська
плашта «тс.» старослов’янська
платити «платити» старослов’янська
плат українська
пла́та українська
поло́н українська
plat «плата» чеська

плато́ «плоскогір’я, підвищена рівнина»

через російське посередництво запозичено з французької мови;
фр. plateau «піднос, тарілка, круг; плоскогір’я, плато, майданчик» виводиться від ст. plat «плоска, горизонтальна, рівна поверхня», пов’язаного з прикметником plat «плоский, рівний, гладкий», в основі якого лежить нар.-лат. *plattus «тс.», утворене від гр. πλατύς «широкий, просторий, рівний, плоский»;
р. бр. болг. м. плато́, п. plateau, ч. слн. plató, слц. plató, plateau, вл. platow, схв. плàтō;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плато́ білоруська
плато́ болгарська
platow верхньолужицька
πλατύς «широкий, просторий, рівний, плоский» грецька
плато́ македонська
*plattus «тс.» народнолатинська
plateau польська
плато́ російська
плàтō сербохорватська
plató словацька
plateau словацька
plató словенська
plateau «піднос, тарілка, круг; плоскогір’я, плато, майданчик» французька
plató чеська

готі́вка

поширення подібної структури слова в трьох суміжних мовах – українській, білоруській і польській – при відсутності її в інших словʼянських мовах робить можливим припущення про те, що українське і білоруське слова побудовано за зразком п. gotówka;
результат лексикалізації словосполучення типу готова річ, плата (про гроші, готові для сплати);
бр. гатóўка, п. gotówka, gotowizna, [gotowa], ч. hotovost, слц. hotovost’, hotovizeň, м. готовина, схв. готовùна, гòтовина, слн. gotovína «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гото́вана «тс.»
готовизна (1482)
готови́зна
готови́к «готівка»
готовь «готівка» (1456)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гатóўка білоруська
готовина македонська
gotówka польська
gotówka польська
gotowizna польська
готовùна сербохорватська
hotovost' словацька
hotovizeň словацька
gotovína «тс.» словенська
gotowa українська
гòтовина українська
hotovost чеська
готова ?
річ ?
плата (про гроші, готові для сплати) ?

пла́ца «плата, платня» (зах.)

п. płaca «плата», слц. pláca «заробіток», нл. płaś «плата» споріднені з укр. пла́та «тс.»;
запозичення із західнослов’янських мов;
ст. плаца (XVII ст.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
płaś «плата» нижньолужицька
płaca «плата» польська
pláca «заробіток» словацька
пла́та «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України