ПЛАКАТИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

плака́т

запозичення з німецької мови;
н. Plakát «плакат» (як і гол. plakkaat «тс.») походить від фр. placard «об’ява, афіша, плакат», що через посередництво пров. placa «плита, дощечка» (› *placat) і фр. ст. plaquier «накладати тонкий шар (металу), плакувати; приліплювати, наклеювати (фанеру та ін.)» зводиться до снідерл. placken «латати; накладати пластир», спорідненого із свн. placke «пляма», нвн. Placken «тс.»;
германські форми етимологічно неясні;
зіставляються з нвн. Plage «лихо», англ. plague «чума», лат. plāga «удар, поштовх, рана», plangere «з шумом ударяти», гр. πλήσσω (*πλᾱϰ ι̯ω) «хлопаю, топаю; ударяю, вражаю», псл. plakati, укр. пла́кати;
р. бр. болг. м. плака́т, п. вл. plakat, ч. слц. слн. plakát, слц. plagát, схв. плàкāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плакати́ст «художник, що малює плакати»
плака́тник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
plague «чума» англійська
плака́т білоруська
плака́т болгарська
plakat верхньолужицька
πλήσσω «хлопаю, топаю; ударяю, вражаю» (*πλᾱϰ ι̯ω) грецька
plāga «удар, поштовх, рана» латинська
plangere «з шумом ударяти» латинська
плака́т македонська
Plakát «плакат» (як і гол. plakkaat «тс.») німецька
Placken «тс.» нововерхньонімецька
Plage «лихо» нововерхньонімецька
plakat польська
plakati праслов’янська
placa «плита, дощечка» (› *placat) провансальська
плака́т російська
плàкāт сербохорватська
placke «пляма» середньоверхньнімецька
placken «латати; накладати пластир» середньонідерландська
plakát словацька
plagát словацька
plakát словенська
пла́кати українська
placard «об’ява, афіша, плакат» французька
plaquier «накладати тонкий шар (металу), плакувати; приліплювати, наклеювати (фанеру та ін.)» (ст.) французька
plakát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України