ПЛАЗУН — ЕТИМОЛОГІЯ
плаз «гад, плазун»
запозичення з польської мови;
п. płaz «плазун», [płazać] «плазувати» виводиться (Brückner 420) від ст. płazić як ітератива до давнішого płozić «повзти», але може бути й запозиченням з чеської мови (ч. plaz «плазун» відповідає п. płoz «полоз саней», укр. по́лоз);
Фонетичні та словотвірні варіанти
навпла́з
«плазом»
плазови́тий
«який плазує»
пла́зом
«повзком, повзучи»
плазува́ти
плазу́н
пла́зьма
«тс.»
по́плазка
«гадина»
(?)
розпла́зний
«плазуючий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płaz «плазун» | польська |
| płazać «плазувати» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України