ПИТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пита́ти «годувати, живити; виховувати»
є думка (Львов Лексика ПВЛ 23), що в східнослов’янські мови слово потрапило книжним шляхом зі старослов’янської;
іє. *peitu-/pitu-, яке вважається варіантом іє. *рā(і)- «пасти» (Skok II 666; Frisk II 480; Klein 608; Jóhannesson 563);
споріднене з лит. piẽtūs «обід», гр. πατέομαι «їм, п’ю», ав. piwā «їжа», дперс. pitu-, pitav-, дінд. pitúḥ «тс.», перс. pih- «сало, жир», ос. fyd «м’ясо», можливо, також ірл. ithim «їм», лат. opīmus «жирний, відгодований; родючий», гот. fōdjan «годувати», нвн. fett «жирний», англ. feed «харчувати(ся); живити(ся); пасти(ся); відгодовувати», ісл. fœða «годувати, живити»;
псл. pitati;
р. пита́ть «годувати, живити», др. питати «годувати, живити; виховувати», питѣти «тс.», схв. пи̏тати «годувати», слн. pítati «відгодовувати», стсл. питати, питѣти «годувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́таний
«просякнутий; пройнятий»
питува́ть
«годувати»
пи́ща
«їжа»
(із стсл.)
пропита́нє
«харч»
про́питок
«тс.»
пропи́тувати
«прогодувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pivwā «їжа» | авестійська |
| feed «харчувати(ся); живити(ся); пасти(ся); відгодовувати» | англійська |
| fōdjan «годувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» | грецька |
| pitúḥ «тс.» | давньоіндійська |
| pitu- | давньоперська |
| pitav- | давньоперська |
| питати «годувати, живити; виховувати» | давньоруська |
| питѣти «тс.» | давньоруська |
| *peitu-/pitu- | індоєвропейська |
| *рā(і)- «пасти» | індоєвропейська |
| ithim «їм» | ірландська |
| fœða «годувати, живити» | ісландська |
| opīmus «жирний, відгодований; родючий» | латинська |
| piẽtūs «обід» | литовська |
| fett «жирний» | нововерхньонімецька |
| fyd «м’ясо» | осетинська |
| pih- «сало, жир» | перська |
| pitati | праслов’янська |
| пита́ть «годувати, живити» | російська |
| пи̏тати «годувати» | сербохорватська |
| pítati «відгодовувати» | словенська |
| питати | старослов’янська |
| питѣти «годувати» | старослов’янська |
опи́туватися «вітатися Ж; брикатися ЛексПол»
похідне утворення від пита́ти;
значення «брикатися», очевидно, виникло в результаті жартівливого вживання слова, можливо, зближеного з копи́то;
значення «вітатися» розвинулось на основі значення «запитувати один одного про здоров’я, про справи (при зустрічі)» (напр., «як ся маєте?»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пита́ти | ? |
| значення «брикатися» | ? |
| копи́то | ? |
| значення «вітатися» | ? |
| значення «запитувати один одного про здоров’я, про справи (при зустрічі)» (напр., «як ся маєте?») | ? |
пипа́к «мозоль»
нім. Рípphacke «підколінний опух» складається з іменників Pipps «опух», який походить від іт. pipita «пипоть», що зводиться до лат. pituīta «сопля, гнійна рідина», спорідненого з гр. πĩαρ «жир», πίνω «жирний», дінд. pináḥ «тс.», стсл. питати «годувати», і Hacke «п’ята», спорідненого з снідерл. hac, hacke, гол. hak, фриз. hakke, дісл. hōkill «суглоб на задній нозі», лат. соха «стегно», дірл. coss «нога»;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
п. pipak «хворобливий наріст на нозі коня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біба́к
пі́па
«наріст у коней»
піпа́к
«підколінна пухлина (у коня) Нед; наріст, ґуля ВеУг»
пупа́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hak | голландська |
| πĩαρ «жир» | грецька |
| πίνω «жирний» | грецька |
| pináḥ «тс.» | давньоіндійська |
| coss «нога» | давньоірландська |
| hōkill «суглоб на задній нозі» | давньоісландська |
| pipita «пипоть» | італійська |
| pituīta «сопля, гнійна рідина» | латинська |
| соха «стегно» | латинська |
| Рípphacke «підколінний опух» | німецька |
| Hacke «п’ята» | німецька |
| pipak «хворобливий наріст на нозі коня» | польська |
| hac | середньонідерландська |
| hacke | середньонідерландська |
| питати «годувати» | старослов’янська |
| hakke | фризька |
| Pipps «опух» | ? |
пита́ти(ся)
псл. pytati, *pъta-;
споріднене з лат. putāre «обдумувати, вважати; підводити підсумки; різати», тох. А put-k «міркувати, розрізняти», можливо, також з хет. punuš(š)- «питати, досліджувати»;
висловлювалося припущення, що первісне значення псл. pytati було «краяти, різати» (Brückner 450), при цьому порівнювалося з ч. pitva «анатомія», п. [pitwać] «різати, потрошити; coire cum femina»;
р. пыта́ть «мучити при допиті; питати», бр. пыта́ць «питати», др. пытати «питати; досліджувати; вивчати; пробувати; допитувати», п. pytać «питати», ч. ptáti se, ст. ptáti «тс.», мор. [ptáti] «просити, жебрати», слц. pýtat’ «тс.», вл. pytać «шукати, розшукувати», нл. pytaś «тс.», болг. пи́там «питаю», м. пита «жебрає», схв. пи́тати «питати, випитувати», стсл. пытати «випитувати, вивідувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пит
випи́тачка
«вивідувачка»
до́пит
до́питка
«питання»
допи́тливий
до́питни́й
допи́тувати
допи́тувач
за́пит
запита́льний
запита́льник
запи́та́ння
запи́тливий
запи́туватися
«питати; [намагатися, пробувати Я]»
запи́тувач
і́спит
іспитни́к
іспитува́ти
о́пит
опитни́й
«який стосується опиту»
о́питний
«досвідчений»
опи́тувати
опи́туватися
«вітатися»
опи́тувач
передо́пит
пере́пит
перепи́тки
«розпити; один з моментів старовинного обряду сватання»
переспиткува́ти
«перепробувати»
пита́йний
«питальний»
пита́льний
пита́льник
пи́танка
«розпитування; розшук; спроба»
пи́та́ння
пи́тка
«вид групової гри з розпитами про предмет, що йде з рук до рук»
питли́вий
«допитливий»
по́пит
по́питка
«спроба»
попи́ток
«попит»
по́спит
«попит; спроба»
поспіта́ть
«попробувати, покуштувати»
ро́зпит
ро́зпиток
розпи́тувач
спит
«спроба, випробовування; розпит»
спи́ток
«спроба, випробовування»
спи́тувати
«пробувати, випробовувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыта́ць «питати» | білоруська |
| пи́там «питаю» | болгарська |
| pytać «шукати, розшукувати» | верхньолужицька |
| пытати «питати; досліджувати; вивчати; пробувати; допитувати» | давньоруська |
| putāre «обдумувати, вважати; підводити підсумки; різати» | латинська |
| пита «жебрає» | македонська |
| ptáti «просити, жебрати» | моравське |
| pytaś «тс.» | нижньолужицька |
| pitwać «різати, потрошити; coire cum femina» | польська |
| pytać «питати» | польська |
| pytati | праслов’янська |
| *pъta- | праслов’янська |
| pytati «краяти, різати» | праслов’янська |
| пыта́ть «мучити при допиті; питати» | російська |
| пи́тати «питати, випитувати» | сербохорватська |
| pýtat' «тс.» | словацька |
| пытати «випитувати, вивідувати» | старослов’янська |
| put-k «міркувати, розрізняти» | тохарська А |
| punuš(š)- «питати, досліджувати» | хетська |
| pitva «анатомія» | чеська |
| ptáti se | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України