ПИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пир «бенкет» (заст.)
псл. pirъ «тс.», пов’язане з piti «пити» (як dаrъ з dati);
р. болг. м. пир, др. пиръ «бенкет», схв. пи̑р «тс.; весілля», слн. pír «бенкет», стсл. пиръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пирли́вий
«щедрий на бенкети, охочий до бенкетів»
пирни́й
«жирний, поживний»
пирува́льник
«учасник пиру, любитель бенкетів, бенкетник»
(заст.)
пирува́ти
«бенкетувати»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пир | болгарська |
| пиръ «бенкет» | давньоруська |
| пир | македонська |
| pirъ «тс.» | праслов’янська |
| piti «пити» (як dаrъ з dati) | праслов’янська |
| пир | російська |
| пи̑р «тс.; весілля» | сербохорватська |
| pír «бенкет» | словенська |
| пиръ | старослов’янська |
пи́ра́ «собака-дворняжка»
неясне;
можливо, пов’язане з [пир] «сварка» як позначення злого собаки;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пи́рга́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пир «сварка» | українська |
пер «харіус, Thymallus vexillifer (Salmo thymallus)» (іхт.)
назва могла бути зумовлена подібністю довгого спинного плавника цієї риби до пера;
очевидно, пов’язане з перо́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́й
«тс.»
пир
«Thymallus thymallus L.»
пирьок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пері́й «харіус, Thymallus thymallus L.» (іхт.)
очевидно, похідне утворення від перо́, оскільки тіло харіуса вкрите на боках великою лускою;
п. [pyr] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́ка
«вид дрібної риби»
перни́ця
«харіус»
пир
пирьок
пір
«тс.»
пірь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pyr «тс.» | польська |
| перо́ | українська |
перо́ «рогове нашкірне утворення у птахів; знаряддя для писання й малювання; [плавець у риби; парасолька ВеУг]»
псл. pero, пов’язане з *perti «перти»;
споріднене з лит. spar̃nas «крило», лтс. spārns «тс.», дінд. parṇám «крило, перо», ав. parǝna-, нперс. parr «тс.», двн. farn «папороть»;
менш обґрунтоване зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. І 90; Machek ESJČ 444–445; Kluge–Mitzka 188; Walde–Hofm. ІІ 282) з гр. πτερόν «перо, крило», двн. fёdara (‹ *рéterā) «перо», дінд. pátram «крило», вірм. t’ir (‹ *pter-) «літання, політ», лат. acci-piter «яструб», іє. *реt- «літати»;
іє. *реr-;
р. болг. перо́, бр. пяро́, др. перо, п. ріórо, ч. pero, péro, слц. pero, вл. нл. pjero, м. перо, схв. пèро, слн. реró, стсл. перо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напі́рнач
«футляр на пера в старовинній чорнильниці; напірник»
напі́рник
невпі́рий
«неоперений»
оперна́тіти
«оперитися; розбагатіти»
оперя́тися
опі́рити
«вкрити пір’ям»
пер'я́н
«перістий віл»
пере́чко
«пірце»
пери́на
пери́стка
«пенарія (вид корала), Pennatula»
(зоол.)
перия́н
«строкатий віл»
перівни́ця
«пенал»
пері́ня
«строката корова»
перна́к
«напірник»
перна́тий
перна́ті
перна́тка
«пенарія»
(зоол.)
перна́ч
(іст.)
перни́к
«пенал»
перце́
«листя до появи колосся; поперечний щабель у бороні»
пиро́
«лопать весла; зелені стебла цибулі»
пір'ї́на
пір'ї́стий
пі́р'я
пір'я́н
«періста тварина»
пі́р'янка
«пір’їнка»
пір'я́стий
піри́на
«пір’їна»
піри́стий
«строкатий»
пі́рити(ся)
«линяти, скидати пір’я»
пірна́к
«хвостове перо в півня»
пірна́тий
«пернатий»
пірна́ті
«пернаті»
пірна́ч
«пернач»
пірни́й
«укритий пір’ям»
пірни́к
«пенал»
піро́
«перо»
пірце́
«маленьке перо; листок рогозу, цибулі або часнику»
пірча́стий
прі́яний
«вид масті рогатої худоби»
пря́ний
«смугастий»
пряни́стий
«тс.»
упі́рений
«укритий пір’ям»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parǝna- | авестійська |
| пяро́ | білоруська |
| перо́ | болгарська |
| pjero | верхньолужицька |
| t'ir «літання, політ» (‹ *pter-) | вірменська |
| πτερόν «перо, крило» | грецька |
| farn «папороть» | давньоверхньонімецька |
| fёdara «перо» (‹ *рéterā) | давньоверхньонімецька |
| parṇám «крило, перо» | давньоіндійська |
| pátram «крило» | давньоіндійська |
| перо | давньоруська |
| *реt- «літати» | індоєвропейська |
| *реr- | індоєвропейська |
| acci-piter «яструб» | латинська |
| spārns «тс.» | латиська |
| spar̃nas «крило» | литовська |
| перо | македонська |
| pjero | нижньолужицька |
| ріórо | польська |
| pero | праслов’янська |
| *perti «перти» | праслов’янська |
| перо́ | російська |
| пèро | сербохорватська |
| pero | словацька |
| реró | словенська |
| перо | старослов’янська |
| pero | чеська |
| péro | чеська |
| parr «тс.» | ? |
пе́рти «перечити»
псл. *реrti, pьrǫ «відбивати, боротися, заперечувати», можливо, пов’язане з *реrti, pьrǫ «тиснути»;
споріднене з лит. реřti «бити, хльоскати віником», лтс. рèrt «лупцювати», ріrêtiês «сваритися», дінд. pṛt- «боротьба, суперечка», ав. рǝrеt- «тс.»;
іє. *реr- «бити»;
р. пре́ния (з цсл.), пря, спор, спорить, бр. [спо́рка] «спірка», [спо́раваць] «сперечатися», др. пьря «суперечка, заперечення; перемога; судова справа», п. заст. przeć «заперечувати», ч. příti se «сперечатися», слц. priet’sa «тс.; сваритися», вл. prěć «заперечувати», нл. prěś «тс.», болг. препи́рам се «сперечаюся», м. препира се «сперечається», схв. пре̏ти «обвинувачувати», пре̏ти се «сваритися, сперечатися», слн. prepírati se «сваритися», стсл. прѣти сѧ «сперечатися», пьрѣти сѧ «тс.», пьрѣти «противитися, заперечувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́спір
«суперечка»
на
«наперекір»
()
навсу́пор
«наперекір»
неспе́ртий
«незаперечний»
одпо́ра
«опір»
опира́тися
о́пір
опі́рний
перепе́рти
«переспорити»
пере́тися
«тс.»
пе́рити
«бити»
пе́рнути
«сильно вдарити»
пе́ртися
«сперечатися»
пир
«суперечка, сварка»
пїр
«тс.»
пі́рити
«сильно бити; (про дощ) дуже лити»
пі́рчити
«лупцювати, бити»
пря
«спір, боротьба»
ро́зпра
«ворожнеча»
спе́ртися
«упертися, затятися»
спір
спіра́тися
«сперечатися, проявляти впертість»
спі́рити
«відлупцювати»
спі́рка
спірли́вий
«сварливий»
спі́рний
спірни́к
«суперник»
спо́рити
спо́ритися
спорли́вець
«сперечальник»
спорли́вий
«тс.; спірний»
спо́рний
«тс.»
спо́рник
«тс.»
супе́рник
супе́рництво
су́пірець
«суперник»
су́пор
«опір, ворожнеча»
супо́рник
«суперник»
супоро́к
«суперечність»
су́пра
«суперечка»
упе́ртий
упертю́х
упира́ння
упира́тися
упири́стий
«упертий»
упирува́ти
«бути впертим»
упиря́ка
«упертюх»
у́пір
«упертість»
упі́рливо
«уперто»
упі́рний
упі́рчивий
упо́ром
«силоміць»
упорчи́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рǝr<SUP>е</SUP>t- «тс.» | авестійська |
| спо́рка «спірка» | білоруська |
| спо́раваць «сперечатися» | білоруська |
| препи́рам се «сперечаюся» | болгарська |
| prěć «заперечувати» | верхньолужицька |
| pṛt- «боротьба, суперечка» | давньоіндійська |
| пьря «суперечка, заперечення; перемога; судова справа» | давньоруська |
| *реr- «бити» | індоєвропейська |
| рèrt «лупцювати» | латиська |
| ріrêtiês «сваритися» | латиська |
| реřti «бити, хльоскати віником» | литовська |
| препира се «сперечається» | македонська |
| prěś «тс.» | нижньолужицька |
| przeć «заперечувати» (заст.) | польська |
| *реrti | праслов’янська |
| pьrǫ «відбивати, боротися, заперечувати» | праслов’янська |
| *реrti | праслов’янська |
| pьrǫ «тиснути» | праслов’янська |
| пре́ния (з цсл.) | російська |
| пря | російська |
| спор | російська |
| спорить | російська |
| пре̏ти се «обвинувачувати» | сербохорватська |
| пре̏ти се «сваритися, сперечатися» | сербохорватська |
| priet'sa «тс.; сваритися» | словацька |
| prepírati se «сваритися» | словенська |
| прѣти сѧ «сперечатися» | старослов’янська |
| пьрѣти сѧ «тс.» | старослов’янська |
| пьрѣти «противитися, заперечувати» | старослов’янська |
| příti se «сперечатися» | чеська |
пирга́ч «кажан, Vespertilio L.» (зоол.)
складне утворення з компонентів пир, того самого, що входить і до складу назви нетопи́р «кажан», і гач-, пов’язаного з [га́чі] «штани» (пор. п. gacek «кажан», [gacopiеrz] «тс., (букв.) літаючий у штанях»);
форма [спирга́ч], можливо, пов’язана з слц. [špirhač], яке є результатом скорочення складеної форми [mišperhač] з початковим компонентом miš (‹ myšь) «миша»;
думка (Дзендзелівський УЗЛП 102–103) про запозичення українських назв з польської мови не зовсім переконлива;
п. [pyrgacek, pyrhacz, prhacz], слц. [pirgac, pirihač, špirhač, šperač, mišperhač, višperhac], схв. [пирац] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парга́ч
перга́ч
перога́ч
пирга́ль
пирха́ч
поперга́ч
спирга́ч
чипірга́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gacek | польська |
| pyrgacek | польська |
| pyrhacz | польська |
| prhacz | польська |
| пирац «тс.» | сербохорватська |
| špirhač | словацька |
| mišperhač «миша» (‹ myšь) | словацька |
| miš | словацька |
| pirgac | словацька |
| pirihač | словацька |
| špirhač | словацька |
| šperač | словацька |
| mišperhač | словацька |
| višperhac | словацька |
| пир | українська |
| нетопи́р «кажан» | українська |
| га́чі «штани» (пор. п. gacek «кажан», [gacopiеrz] «тс., (букв.) | українська |
| спирга́ч | українська |
пи́ри́ця «метелик Papilio; Phalaena»
очевидно, пов’язане з основою пир, тією самою, що й у [пирга́ч] «кажан», нетопи́р «тс.» (пор. слц. [pirgacik] «вид метелика»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
опариця
опер
«тс.»
пири́чка
піриця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pirgacik | словацька |
| пир | українська |
| пирга́ч «кажан» | українська |
| нетопи́р «тс.» (пор. слц. [pirgacik] «вид метелика») | українська |
пюре́
фр. purée «пюре, відвар, протертий суп» утворене від фр. ст. purer «очищати, чистити», яке походить від пізньолат. pūrāre «очищати», пов’язаного з pūrus «чистий»;
запозичення з французької мови;
р. болг. пюре́, бр. пюрэ́, п. purée, piure, ч. purée, слц. pyré, м. пире́, схв. пѝре̄, слн. piré;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пюрэ́ | білоруська |
| пюре́ | болгарська |
| пире́ | македонська |
| pūrāre «очищати» | пізньолатинська |
| pūrus «чистий» | пізньолатинська |
| purée | польська |
| piure | польська |
| пюре́ | російська |
| пѝре̄ | сербохорватська |
| pyré | словацька |
| piré | словенська |
| purée «пюре, відвар, протертий суп» | французька |
| purée | чеська |
упи́р «бур’ян, листя якого подібне до листя молодої цибулі» (бот.)(Чернігівщина, усно)
похідне утворення від [пир] «цибуля-порей, пір, Allium porrum»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пир «цибуля-порей, пір, Allium porrum» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України