ПИЛЬНОВИТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пи́льний
не зовсім ясне;
вважається запозиченням з польської мови (Преобр. ІІ 59; Richhardt 92; Witkowski SОr 19/2, 210);
п. pilny «дбайливий, старанний; негайний, терміновий», як і споріднені з ним ч. pilný «тс.», pilit «поспішати», ст. pileti «старатися», слц. pilný «старанний, дбайливий; терміновий», вл. нл. pilny «старанний, дбайливий», етимологічного пояснення не має;
припускається (Šaur Et. Brun. 111) зв’язок з гіпотетичним псл. *pit-ti «турбуватися», іє. *peit- «тс.»;
можливо, сюди ж належить р. [пильчу́к] «око», [пиль] «пора термінової літньої роботи»;
непереконливе припущення (Tedesco Language 27/1, 18–28; Machek ESJČ 449) про походження від псл. *pri-lьg-ьnъ (р. приле́жный), як і пов’язання (Ondruš Sl. Wortst. 118–119) з псл. piliti «бити, сікти, різати», pila «пилка»;
сумнівне також зіставлення (Schuster-Šewc 1064) з псл. *pnъ «повний»;
р. [пи́льный] «старанний, дбайливий», бр. пі́льны «тс.; потрібний, необхідний, терміновий», др. пильныи «винятковий, видатний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пили́ти
«спонукати; відзначати, помічати, звертати увагу; уважно спостерігати, стежити»
пилува́ти
«поспішати»
пильнови́тий
«старанний, дбайливий»
пильнува́ти
«охороняти, стерегти; стежити, спостерігати; дбати»
пильнува́тися
«бути напоготові, насторожі; оберігатися»
пилюва́ти
«спішити»
спи́льна
«пильно»
спильнува́ти
«з’явитися вчасно; улучити час»
упильно́ваний
«ретельно виконаний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́льны «тс.; потрібний, необхідний, терміновий» | білоруська |
| pilny «старанний, дбайливий» | верхньолужицька |
| пильныи «винятковий, видатний» | давньоруська |
| *peit- «тс.» | індоєвропейська |
| pilny «старанний, дбайливий» | нижньолужицька |
| pilny «дбайливий, старанний; негайний, терміновий» | польська |
| *pit-ti «турбуватися» | праслов’янська |
| *pri-lьg-ьnъ (р. приле́жный) | праслов’янська |
| piliti «бити, сікти, різати» | праслов’янська |
| pila «пилка» | праслов’янська |
| *p<SUP>ь</SUP>l̥nъ «повний» | праслов’янська |
| пильчу́к «око» | російська |
| пиль «пора термінової літньої роботи» | російська |
| приле́жный | російська |
| пи́льный «старанний, дбайливий» | російська |
| pilný «старанний, дбайливий; терміновий» | словацька |
| pilný «тс.» | чеська |
| pilit «поспішати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України