ПИЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ

пи́лка «м’яч»

п. piłka утворено від ст. piła «тс.», що походить від лат. pila «м’яч, куля», пов’язаного з pilus «волосся», рīleus «повстяна кругла шапка», спорідненим з гр. πĩλος «повсть», псл.ьl̥stь, укр. повсть;
запозичення з польської мови;
бр. [пі́лка] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пі́лка «тс.» білоруська
πĩλος «повсть» грецька
pila «м’яч, куля» латинська
pilus «волосся» латинська
рīleus «повстяна кругла шапка» латинська
piłka польська
*р<SUP>ь</SUP>l̥stь праслов’янська
повсть українська

пил «порох, курява»

псл. руlъ, утворене, очевидно, від іє. *р(h)ū- «дути», до якого зводяться також гр. φυσάω «дму, пихкаю, сопу», лит. рū˜sti «дути, віяти», лтс. рūst «тс.», псл. pyxati «дути, пихкати, сопіти», укр. пи́хкати;
менш певним є пов’язання з лат. pulvis «пил, дрібний пісок» (Machek ESJČ 502; Holub–Lyer 406);
р. пыль, бр. пыл, п. руł, ч. руl (бот.) «пилок», слц. рel’, pyl’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запили́ти (бот.)
запи́льний (бот.)
запи́льник (бот.)
запи́лювач
обпили́ти
обпи́льний
обпи́льник
обпи́лювальний
обпи́лювач
опи́лки «обметиця»
пили́на
пилинкува́тий «пилуватий»
пили́ти
пи́лка «порошинка»
пило́вник «грифель»
пило́к (бот.)
пило́чня́ «пильовик»
пилува́тий
пи́льний «курний»
пильови́к
пилю́га́
пилюжи́на «порошина»
пилю́ка
пилю́ра «пилюка»
пиля́к (бот.)
пиля́ка
пиля́стий
припи́л
розпи́лювач
розпиля́ч «розпилювач»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пыл білоруська
φυσάω «дму, пихкаю, сопу» грецька
*р(h)ū- «дути» індоєвропейська
pulvis «пил, дрібний пісок» латинська
рūst «тс.» латиська
рū˜sti «дути, віяти» литовська
руł польська
руlъ праслов’янська
pyxati «дути, пихкати, сопіти» праслов’янська
пыль російська
рel' «тс.» словацька
pyl' «тс.» словацька
пи́хкати українська
руl «пилок» (бот.) чеська

пи́ла́ «пилка; [лісопилка О]»

неприйнятне припущення (Fick KZ 22, 379) про зв’язок із лит. piáuti «різати», piū́klas «пилка»;
думка про спорідненість з лит. peĩlis «ніж», лтс. peĩlis, прус. peile «тс.» (Trautmann 210; Fraenkel 563; Mühl.–Endz. III 192) викликає сумнів;
герм. *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») споріднене з лат. pingo, -ere «малювати; вишивати; прикрашати», гр. πικρός «гострий», дінд. piṁśáti «вирізує, вирубує», псл. рьsati, pisati, укр. писа́ти;
псл. pila, запозичене з германських мов;
р. пила́ «пилка», бр. піла́, др. пила, п. вл. нл. ріłа, ч. pila, слц. рíla «тс.», болг. пила́ «терпуг», м. пила «пилка», схв. пи́ла «пилка; терпуг», слн. рíla «терпуг», стсл. пила «пилка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́пилка
надпи́л
напи́лок
напи́льник
обпило́вник
обпи́лювач
опи́лок «обаполок»
перепи́лка
пилави́ни «тріски при пилянні дров»
пили́ння «тирса»
пи́лка
пилкува́тий «пилоподібний, з дрібними зубцями по краях»
пилни́к «терпуг»
пилови́ни
пилови́ння «тс.»
пилча́стий
пи́льни́к
пи́льня́ «приміщення, де пиляють деревину»
пильча́стий «тс.»
пиля́р
пиля́ти
підпи́лка
пі́дпи́лок
пропи́л
пропи́лка
ро́зпил
розпи́лювальний
розпи́лювач
спи́лок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
file англійська
file англійська
піла́ білоруська
пила́ «терпуг» болгарська
ріłа верхньолужицька
*fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») германські
πικρός «гострий» грецька
fīl давньоанглійська
fēol давньоанглійська
fīl давньоанглійська
fēol давньоанглійська
fīl давньоанглійська
fēol давньоанглійська
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
fīla давньоверхньонімецька
piṁśáti «вирізує, вирубує» давньоіндійська
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
fīla давньонижньонімецька
пила давньоруська
pingo латинська
peĩlis латиська
piáuti «різати» литовська
piū́klas «пилка» литовська
peĩlis «ніж» литовська
пила «пилка» македонська
ріłа нижньолужицька
Feile нововерхньонімецька
Feile нововерхньонімецька
Feile нововерхньонімецька
Feile нововерхньонімецька
ріłа польська
рьsati праслов’янська
pisati праслов’янська
pila праслов’янська
peile «тс.» прусська
пила́ «пилка» російська
пи́ла «пилка; терпуг» сербохорватська
рíla «тс.» словацька
рíla «терпуг» словенська
пила «пилка» старослов’янська
писа́ти українська
pila чеська
-ere «малювати; вишивати; прикрашати» ?

пола́ «край половини одягу; повішене полотнище»

пізнє псл. роla «половина; пола», утворене від роlъ «половина, бік»;
р. пола́ «пола», бр. по́лка «пілка (шматок тканини); [пелюшка]», др. пола «шматок тканини, завіса», п. роłа «пола (одягу)», ч. слц. [роla] «тс.», болг. пола́ «спідниця, пола», поли́ (мн.) «поділ», м. пола «поділ, пола (одягу); спідниця», поли (мн.) «поли одягу; стулки дверей», схв. пȍла «половина; пола; пілка (шматок тканини)», слн. рôla «пілка; поділ», стсл. пола «край одягу, одяг; половина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запі́л «пола одежі, загорнута так, що в неї можна щось набрати; [рибальська сітка Ж]»
запі́лє «бокове приміщення у коморі, клуні для зберігання зерна; засіка (у клуні) для снопів»
за́пі́лка «фартух»
запі́лля «підпілля»
запі́лля «поли»
запі́лок «відгороджене місце в сараї або в хаті, де стоїть засік» (1927)
за́пільчи́на «тс.»
запо́ла «поділ жіночої сорочки, пола»
запо́ле
за́полє «тс.»
заполи́ти «загорнути, закутати»
за́полок «шкіра живота»
заполя́ти «тс.»
пи́лка «пелюшка»
пі́вка «запаска; ширина полотна; кусок полотна»
пі́лка «шматок тканини; підстилка; [ряднина, доріжка Ме; вид полотняної шалі; вид бредня]»
припі́л «[тс. Нед]; пола; край неба, лісу, поля»
при́пола «пола»
припо́лє «пола жіночого одягу, поділ»
при́поли «краї піл одягу»
пу́лка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́лка «пілка (шматок тканини); [пелюшка]» білоруська
пола́ «спідниця, пола» болгарська
пола «шматок тканини, завіса» давньоруська
пола «поділ, пола (одягу); спідниця» македонська
роłа «пола (одягу)» польська
роla «половина; пола» праслов’янська
роlъ «половина, бік» праслов’янська
пола́ «пола» російська
пȍла «половина; пола; пілка (шматок тканини)» сербохорватська
роla «тс.» словацька
рôla «пілка; поділ» словенська
пола «край одягу, одяг; половина» старослов’янська
роla «тс.» чеська

пило́чник «плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.» (бот.)

похідне утворення від пило́к;
назва зумовлена тим, що спори цієї рослини (сім’яний пилок) збираються і широко використовуються, зокрема, вживаються в медицині для пересипання пілюль, а також як дитяча присипка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пило́к українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України