ПИЖІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пиж «пучок вовни, повсті для забивання набою у вогнепальну зброю, яка заряджається з дула; [шип]»
запозичення з російської мови;
р. пыж «клейтух; [пузань]» зіставляється з пу́зо, пузи́р, а також з р. [пу́га] «тупий кінець яйця», лтс. paυ̃gurs «пагорб», pàuga «подушка, м’яка під-кладка хомута», дінд. pū́gaḥ «купа; юрба», гр. πῡγή (анат.) «зад»;
бр. пыж «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыж «тс.» | білоруська |
| πῡγή «зад» (анат.) | грецька |
| pū́gaḥ «купа; юрба» | давньоіндійська |
| paυ̃gurs «пагорб» | латиська |
| pàuga «подушка, м’яка під-кладка хомута» | латиська |
| пыж «клейтух; [пузань]» | російська |
| пу́га «тупий кінець яйця» | російська |
| пу́зо | українська |
| пузи́р | українська |
пижельник «кадило мелісолисте, Melittis melissophyllum L.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане з пиж;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пиж | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України