ПЕЧАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
печа́ль
псл. *реčаlь (‹ *реkēlь), пов’язане з *реkti «пекти»;
р. печа́ль, др. печаль, болг. печа́л, м. печал, схв. пе̏чāл, слн. [реčâl], стсл. печаль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запеча́лля
«печаль»
печа́ли́ти
печалі́ти
«жити в печалі»
печалови́тий
«сумовитий»
печа́лувати(ся)
печа́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| печа́л | болгарська |
| печаль | давньоруська |
| печал | македонська |
| *реčаlь (‹ *реkēlь) | праслов’янська |
| *реkti «пекти» | праслов’янська |
| печа́ль | російська |
| пе̏чāл | сербохорватська |
| реčâl | словенська |
| печаль | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України