ПЕРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́рі «(у перській міфології) добра фея»
перс. pärī «ангел, фея» виникло з сперс. parīk «тс.», що походить від ав. pairikā «прекрасна жінка, яка спокушує побожного чоловіка», пов’язаного, очевидно, з гебр. pīléghesh «наложниця, коханка», арам. pīlaqtā́, гр. παλλακή «тс.»;
запозичено з перської мови, можливо, через англійську (англ. peri «тс.»);
р. болг. пе́ри, бр. пе́ры, п. ч. peri;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pairikā «прекрасна жінка, яка спокушує побожного чоловіка» | авестійська |
| pīlaqtā́ | арамейська |
| пе́ры | білоруська |
| пе́ри | болгарська |
| pīléghesh «наложниця, коханка» | гебрайська |
| παλλακή «тс.» | грецька |
| pärī «ангел, фея» | перська |
| peri | польська |
| пе́ри | російська |
| parīk «тс.» | середньоперська |
| peri | чеська |
пер «харіус, Thymallus vexillifer (Salmo thymallus)» (іхт.)
назва могла бути зумовлена подібністю довгого спинного плавника цієї риби до пера;
очевидно, пов’язане з перо́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́й
«тс.»
пир
«Thymallus thymallus L.»
пирьок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пери «груша звичайна, Pyrus communis L.» (бот.)
запозичення зі східнороманських мов;
рум. молд. páră «груша (плід)», păr «груша (дерево)», зводяться до лат. pirum «груша (плід)», pirus «груша (дерево)», запозиченого з невідомого джерела, як і гр. ἄπιον «груша (плід)»,ἄπιος «груша (дерево)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἄπιον «груша (плід)» | грецька |
| ἄπιος «груша (дерево)» | грецька |
| pirum «груша (плід)» | латинська |
| pirus «груша (дерево)» | латинська |
| páră «груша (плід)» | молдавська |
| păr | молдавська |
| păr | молдавська |
| păr | молдавська |
| páră «груша (плід)» | румунська |
| păr «груша (дерево)» | румунська |
перо́ «рогове нашкірне утворення у птахів; знаряддя для писання й малювання; [плавець у риби; парасолька ВеУг]»
псл. pero, пов’язане з *perti «перти»;
споріднене з лит. spar̃nas «крило», лтс. spārns «тс.», дінд. parṇám «крило, перо», ав. parǝna-, нперс. parr «тс.», двн. farn «папороть»;
іє. *реr-;
менш обґрунтоване зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. І 90; Machek ESJČ 444–445; Kluge–Mitzka 188; Walde–Hofm. ІІ 282) з гр. πτερόν «перо, крило», двн. fёdara (‹ *рéterā) «перо», дінд. pátram «крило», вірм. t’ir (‹ *pter-) «літання, політ», лат. acci-piter «яструб», іє. *реt- «літати»;
р. болг. перо́, бр. пяро́, др. перо, п. ріórо, ч. pero, péro, слц. pero, вл. нл. pjero, м. перо, схв. пèро, слн. реró, стсл. перо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напі́рнач
«футляр на пера в старовинній чорнильниці; напірник»
напі́рник
невпі́рий
«неоперений»
оперна́тіти
«оперитися; розбагатіти»
оперя́тися
опі́рити
«вкрити пір’ям»
пер'я́н
«перістий віл»
пере́чко
«пірце»
пери́на
пери́стка
«пенарія (вид корала), Pennatula»
(зоол.)
перия́н
«строкатий віл»
перівни́ця
«пенал»
пері́ня
«строката корова»
перна́к
«напірник»
перна́тий
перна́ті
перна́тка
«пенарія»
(зоол.)
перна́ч
(іст.)
перни́к
«пенал»
перце́
«листя до появи колосся; поперечний щабель у бороні»
пиро́
«лопать весла; зелені стебла цибулі»
пір'ї́на
пір'ї́стий
пі́р'я
пір'я́н
«періста тварина»
пі́р'янка
«пір’їнка»
пір'я́стий
піри́на
«пір’їна»
піри́стий
«строкатий»
пі́рити(ся)
«линяти, скидати пір’я»
пірна́к
«хвостове перо в півня»
пірна́тий
«пернатий»
пірна́ті
«пернаті»
пірна́ч
«пернач»
пірни́й
«укритий пір’ям»
пірни́к
«пенал»
піро́
«перо»
пірце́
«маленьке перо; листок рогозу, цибулі або часнику»
пірча́стий
прі́яний
«вид масті рогатої худоби»
пря́ний
«смугастий»
пряни́стий
«тс.»
упі́рений
«укритий пір’ям»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parǝna- | авестійська |
| пяро́ | білоруська |
| перо́ | болгарська |
| pjero | верхньолужицька |
| t'ir «літання, політ» (‹ *pter-) | вірменська |
| πτερόν «перо, крило» | грецька |
| farn «папороть» | давньоверхньонімецька |
| fёdara «перо» (‹ *рéterā) | давньоверхньонімецька |
| parṇám «крило, перо» | давньоіндійська |
| pátram «крило» | давньоіндійська |
| перо | давньоруська |
| *реr- | індоєвропейська |
| *реt- «літати» | індоєвропейська |
| acci-piter «яструб» | латинська |
| spārns «тс.» | латиська |
| spar̃nas «крило» | литовська |
| перо | македонська |
| pjero | нижньолужицька |
| ріórо | польська |
| pero | праслов’янська |
| *perti «перти» | праслов’янська |
| перо́ | російська |
| пèро | сербохорватська |
| pero | словацька |
| реró | словенська |
| перо | старослов’янська |
| pero | чеська |
| péro | чеська |
| parr «тс.» | ? |
водопе́риця «уруть, Myriophyllum L.» (бот.)
складне слово, утворене з основ іменників вода́ і перо́;
ця водяна й болотяна рослина названа так за пірчасто-роздільну форму свого листя;
р. [водопе́рица] «тс.», бр. вадапе́рыца «плавушник болотний, Hottonia palustris L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вадапе́рыца «плавушник болотний, Hottonia palustris L.» | білоруська |
| водопе́рица «тс.» | російська |
| вода́ | ? |
| перо́ | ? |
золотопе́ра «ситник розлогий, Juncus effusus» (бот.)
складне слово, утворене, очевидно, з основ слів зо́лото і перо́;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зо́лото | ? |
| перо́ | ? |
о́пера (вид музичного мистецтва)
іт. opera «тс.» походить від лат. opera «праця, твір», мн. від opus (род. в. operis), пов’язаного з ops (род. в. opis) «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство», спорідненим з дінд. ápaḥ «робота», ā́pas- «тс.; релігійний акт», двн. uoben «починати роботу, практикувати», нвн. üben «практикувати»;
запозичення з італійської мови;
р. бр. болг. м. о́пера, п. ч. слц. opera, схв. о̏пера, слн. ópera;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́пера | білоруська |
| о́пера | болгарська |
| uoben «починати роботу, практикувати» | давньоверхньонімецька |
| ápaḥ «робота» | давньоіндійська |
| opera «тс.» | італійська |
| opera «праця, твір» | латинська |
| о́пера | македонська |
| üben «практикувати» | нововерхньонімецька |
| opera | польська |
| о́пера | російська |
| пера | сербохорватська |
| opera | словацька |
| ópera | словенська |
| opera | чеська |
| від opus (род. в. operis) | ? |
| opis «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство» | ? |
| ā́pas- «тс.; релігійний акт» | ? |
скипида́р
очевидно, запозичення з польської мови;
п. ст. spikanard «лаванда» походить від лат. spīca nardi «колос нарда»;
лат. spīca «колос» пов’язане з pinna «крило, перо», penna (‹*petna) «тс.», спорідненими з двн. fedara «перо», нвн. Feder «тс.», дінд. pátram «крило, перо», гр. πτερόν «крило», стсл. перо, укр. перо́;
виведення від перс. sipidār «тополя» (Преобр. II 298; Matzenauer LF 20, 8) непереконливе;
р. скипида́р, бр. шкіпіна́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скипида́рити
скопита́р
(вид ліків)
шпигина́р
«скипидар»
шпиґина́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкіпіна́р | білоруська |
| πτερόν «крило» | грецька |
| fedara «перо» | давньоверхньонімецька |
| pátram «крило, перо» | давньоіндійська |
| spīca nardi «колос нарда» | латинська |
| spīca «колос» | латинська |
| Feder «тс.» | нововерхньонімецька |
| sipidār «тополя» | перська |
| spikanard «лаванда» | польська |
| скипида́р | російська |
| перо | старослов’янська |
| перо́ | українська |
| spikanard «лаванда» | ? |
| pinna «крило, перо» | ? |
панба́рхат «вид тонкого оксамиту»
запозичення з російської мови;
р. панба́рхат «тс.» складається з компонентів пан-, що походить від фр. panne «плис, тканина, схожа на оксамит», яке зводиться до лат. penna (‹*petnā) «крило птаха», спорідненого з дінд. pátram «крило, перо», дісл. fjöðr «тс.», двн. fedara «перо», гр. πτερόν «крило», πέτομαι «лечу, літаю», можливо, також псл. pero, укр. перо́, і ба́рхат «оксамит»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πτερόν «крило» | грецька |
| πέτομαι «лечу, літаю» | грецька |
| fedara «перо» | давньоверхньонімецька |
| pátram «крило, перо» | давньоіндійська |
| fjöðr «тс.» | давньоісландська |
| penna «крило птаха» (‹*petnā) | латинська |
| pero | праслов’янська |
| панба́рхат «тс.» | російська |
| перо́ | українська |
| ба́рхат «оксамит» | українська |
| panne «плис, тканина, схожа на оксамит» | французька |
па́нуш «листя кукурудзяного качана»
рум. (молд.) pănúşă «оболонка кукурудзяного качана» є похідним від pánă «перо, пір’я», яке зводиться до лат. pinna «перо, крило», penna «тс.», споріднених з дінд. рátram, гр. πτερόν «тс.», двн. fedara «перо», псл. pero, укр. перо́;
запозичення з румунської чи молдавської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пану́ша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πτερόν «тс.» | грецька |
| fedara «перо» | давньоверхньонімецька |
| рátram | давньоіндійська |
| pinna «перо, крило» | латинська |
| penna «тс.» | латинська |
| pero | праслов’янська |
| pănúşă «оболонка кукурудзяного качана» (молд.) | румунська |
| pánă «перо, пір’я» | румунська |
| перо́ | українська |
папери́чка «тирса, ковила пірчаста, Stipa pennata L.» (бот.)
назва зумовлена характерними для тирси пірчастими остюками (Вісюліна–Клоков 101);
очевидно, пов’язане з перо́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
паперу́шина «папороть, Aspidium filix mas Sw; цистоптерис (вид папороті), Cystopteris Bernh. Нед» (бот.)
очевидно, похідне утворення від па́пороть, зближене з перо́ (пор. іншу назву цієї рослини – [перичка]);
зближення могло бути зумовлене пірчасто-роздільним листям рослини (Носаль 216–217; Нейштадт 51–52);
Фонетичні та словотвірні варіанти
паперушина гірська
«цистоптерис гірський, C. montana Lk.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́пороть | українська |
| перо́ (пор. іншу назву цієї рослини -- [перичка]) | українська |
папі́жа «листки на качані кукурудзи»
пор. [пі́р’я] «листя на качані кукурудзи», [піри́ння] «тс.»;
п. [papierzyna], ч. рáреřina «тонке волокно, волосина; пушина» пов’язані з п. pióro «перо», ч. pero «перо, пух», спорідненими з укр. перо́;
запозичення з польської або чеської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
папіжи́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| papierzyna | польська |
| pióro «перо» | польська |
| перо́ | українська |
| рáреřina «тонке волокно, волосина; пушина» | чеська |
| pero «перо, пух» | чеська |
| пі́р'я «листя на качані кукурудзи» | ? |
| піри́ння «тс.» | ? |
пена́л
запозичення з німецької мови;
н. Pennál походить від слат. pennāle «коробка на пера, пенал», утвореного від лат. penna «перо», спорідненого з дінд. pátram «крило, перо», гр. πτερόν «крило», псл. pero, укр. перо́;
р. бр. болг. пена́л, ч. слц. заст. penál;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пена́л | білоруська |
| пена́л | болгарська |
| πτερόν «крило» | грецька |
| pátram «крило, перо» | давньоіндійська |
| penna «перо» | латинська |
| Pennál | німецька |
| pero | праслов’янська |
| пена́л | російська |
| pennāle «коробка на пера, пенал» | середньолатинська |
| penál (заст.) | словацька |
| перо́ | українська |
| penál | чеська |
пери́чка «щитник, Dryoptеris Adans. (Aspidium Sw.)» (бот.)
похідні утворення від перо́;
назви зумовлені пірчасторозсіченою формою листків папороті;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пірна́чка
«орляк звичайний (папороть), Pteridium aquilinum Kuhn. (L.) (Pteris)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пері́й «харіус, Thymallus thymallus L.» (іхт.)
очевидно, похідне утворення від перо́, оскільки тіло харіуса вкрите на боках великою лускою;
п. [pyr] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́ка
«вид дрібної риби»
перни́ця
«харіус»
пир
пирьок
пір
«тс.»
пірь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pyr «тс.» | польська |
| перо́ | українська |
пе́роч (бот., у сполученні [п. болотяна] «плавушник болотяний, Hottonia palustris L.»)
назва зумовлена гребінчасто-пірчасто-розсіченою формою листя цієї рослини;
похідне утворення від перо́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пі́рка «жвава дівчина Нед; розпусниця Бі»
очевидно, пов’язане як переносна назва з [пі́рка] «стріла з пером», похідним від перо́ (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́рка «стріла з пером» | українська |
| перо́ | українська |
пра́пірка «роговий відросток позаду над ратицями тварин; плавальна перетинка між пальцями птахів»
очевидно, префіксальне утворення від перо́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пра́порщичка
«роговий відросток позаду над ратицями тварин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пра́ти «мити (одяг, білизну); періщити (про дощ); [бити, лупцювати]»
псл. pьrati «бити; бити праником (білизну)», пов’язане чергуванням голосних з *perti «відбивати»;
споріднене з лит. per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником», лтс. pḕrt «тс.», вірм. harkanem «б’ю»;
р. [прать] «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником», бр. праць «бити праником (білизну); бити», др. пьрати «прати», п. prać «прати; бити», ч. práti, слц. prat’ «тс.», вл. prać «бити», нл. praś «бити; прати», полаб. perĕ «пере», болг. пера́ «перу», м. пере «пере, миє», схв. пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати», слн. práti «мити, прати», цсл. пьрати «бити праником (білизну), прати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
невипра́нець
«брудна людина, замазура»
перепи́ра́нка
«зношена сорочка, яку надягають, поки переться інша»
перепіра́нка
«сорочка, що порвалася від прання»
підпрани́че
«частина білизни, яка кладеться за один раз під праник»
пра́йник
«праник»
пра́ло
«місце на річці, де перуть білизну»
пра́льний
пра́льник
«той, що пере; [праник]»
пра́льня
пра́ля
пра́ни́к
праничо́к
«пуголовок»
(зоол.)
пра́нка
«прання; [випрана чиста сорочка Нед]»
пра́нни́к
«праник»
пра́тва́
«місце на річці, де перуть білизну»
праття́
«прання»
прач
«праник; [пуголовок ЛексПол; нитка з грубої вовни Л]»
пра́чик
«пуголовок»
пра́чити
«бити праником білизну, полотно»
пра́чка
«праля; [дошка, на якій перуть білизну; прилад для прання білизни на подвір’ї Л]»
прачка́р
«той, що пере»
прачка́рня
«пральня»
прачківня́
«тс.»
прачку́н
«помічник пралі»
пра́чна
«місце на річці, де перуть білизну»
прачува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праць «бити праником (білизну); бити» | білоруська |
| пера́ «перу» | болгарська |
| prać «бити» | верхньолужицька |
| harkanem «б’ю» | вірменська |
| пьрати «прати» | давньоруська |
| pḕrt «тс.» | латиська |
| per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником» | литовська |
| пере «пере, миє» | македонська |
| praś «бити; прати» | нижньолужицька |
| perĕ «пере» | полабська |
| prać «прати; бити» | польська |
| pьrati «бити; бити праником (білизну)» | праслов’янська |
| *perti «відбивати» | праслов’янська |
| прать «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником» | російська |
| пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати» | сербохорватська |
| prat' «тс.» | словацька |
| práti «мити, прати» | словенська |
| пьрати «бити праником (білизну), прати» | церковнослов’янська |
| práti | чеська |
топи́рити «стовбурчити, наїжувати»
очевидно, пов’язане з перо́, пі́р’я;
не зовсім ясне;
р. топы́рить «піднімати сторч, стовбурчити», [пы́рить], бр. тапы́рыць «тс.», ч. čepyřiti «куйовдити», вл. šepjerić se «настовбурчуватися», м. топири се «погрожує; стирчить перед очима; задирає ніс», слн. čeperiti se «стовбурчити пір’я; бундючитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
настопі́рити
«наставити, підняти»
одтопи́рити
«відстовбурчити; розкуйовдити»
одтопірити
«тс.»
розтопи́рити
«широко розставити в сторони»
розтопі́рити
«тс.»
топі́рити
топо́рщити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тапы́рыць «тс.» | білоруська |
| šepjerić se «настовбурчуватися» | верхньолужицька |
| топири се «погрожує; стирчить перед очима; задирає ніс» | македонська |
| топы́рить «піднімати сторч, стовбурчити» | російська |
| пы́рить | російська |
| čeperiti se «стовбурчити пір’я; бундючитися» | словенська |
| перо́ | українська |
| пі́р'я | українська |
| čepyřiti «куйовдити» | чеська |
чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати»
псл. čepuriti sę, що є складним утворенням з експресивного префікса če- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (р. растопы́рить і под.);
менш імовірні інші спроби пояснення: пов’язання з лтс. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.–Endz. I 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447–448; Mikl. EW 30), з щепи́ти, р. ще́пка (Bern. I 343), з псл. čepьсь, укр. чепе́ць (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з схв. ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5, 118), з псл. čubъ, п. czub, укр. чуб, з псл. pero, п. piero, укр. перо (Sławski I 128–129);
р. [чапури́ться] «надиматися, бундючитися; чепуритися», [чепори́ться, чепу́ри́ться] «величатися, пишатися», чо́порный «манірний, бундючний», бр. [чапуры́ць] «чепурити», п. czupurny «задерикуватий, визивний», [ciupurny, cupurny] «дотепний; задерикуватий», [(каш.) czupierzyc se] «по-чудернацькому одягатися», ч. čepýřiti se «сердитися», болг. чапу́ри «(він) сердиться без причини», схв. че̏перан «спритний, жвавий», слн. čopíriti se «надиматися, високо нестися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зчепурля́ти
«очищати»
нечепу́ра
нечупуру́ха
очепури́ти
«очистити»
чепури́стий
чепури́ха
«чепуруха»
чепу́риця
«тс.»
че́пурість
«охайність»
че́пурка
«чепуруха»
чепуркі́вна
«дочка чепуруна»
чепурко́
«чепурун»
чепуркува́тий
чепу́рни́й
«охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний»
чепурні́ти
чепуру́н
чепуру́ха
чепурче́нко
«син-чепурун»
чіпу́ритися
«чепуритися»
чіпу́рний
«чепурний»
чопу́ритися
«тс.»
чопу́рний
чупу́рний
«тс.»
чупуру́н
«чепурун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чапуры́ць «чепурити» | білоруська |
| чапу́ри «(він) сердиться без причини» | болгарська |
| ceplīts «волове очко» (орн.) | латиська |
| czub | польська |
| piero | польська |
| czupurny «задерикуватий, визивний» | польська |
| čepuriti | праслов’янська |
| čepьсь | праслов’янська |
| čubъ | праслов’янська |
| pero | праслов’янська |
| ще́пка | російська |
| чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися» | російська |
| ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» | сербохорватська |
| перан «спритний, жвавий» | сербохорватська |
| čopíriti se «надиматися, високо нестися» | словенська |
| чепе́ць | українська |
| чуб | українська |
| перо | українська |
| чепори́ться | українська |
| чепу́ри́ться «величатися, пишатися» | українська |
| чо́порный «манірний, бундючний» | українська |
| ciupurny «дотепний; задерикуватий» | українська |
| cupurny «дотепний; задерикуватий» | українська |
| czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися» (каш.) | українська |
| čepýřiti se «сердитися» | чеська |
| če- | ? |
| -pyr- (р. растопы́рить і под.) | ? |
| priekšcelis «нахаба» | ? |
| чапля | ? |
| щепи́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України