ПЕРС — ЕТИМОЛОГІЯ

перс «представник основного населення Ірану»

від гр. Πέρσίς походить цсл. Перъсида, звідки й укр. перси́дський;
гр. Πέρσης «перс», як і Πέρσίς (род. в. Πέρσίδος) «Персида (історична назва теперішнього Фарсистану в Ірані)», походить від етимологічно нез’ясованого дперс. Pārsa «Персія», до якого зводяться також перс. Рārs, Fārs, гебр. Рārás, ар. Fā́ris «тс.»;
запозичення з грецької мови;
р. бр. перс, п. вл. Pers, ч. Peršan, слц. Peržan, болг. перси́ец, схв. Персиjа́нац, Перзиjа́нац, слн. Pêrzijec, стсл. пeрсъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Перси́да «Персія» (XVII ст.)
перси́дський
персинъ «перс»
Пе́рсія
персія́нин «тс.»
персія́нський
пе́рський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Fā́ris «тс.» арабська
перс білоруська
перси́ец болгарська
Pers верхньолужицька
Рārás гебрайська
Πέρσίς грецька
Πέρσης «перс» грецька
Πέρσίς «Персида (історична назва теперішнього Фарсистану в Ірані)» грецька
Pārsa «Персія» давньоперська
Рārs перська
Fārs перська
Pers польська
перс російська
Персиjа́нац сербохорватська
Перзиjа́нац сербохорватська
Peržan словацька
Pêrzijec словенська
пeрсъ старослов’янська
перси́дський українська
Перъсида церковнослов’янська
Peršan чеська

пе́рса

псл.ьr̥sь, *рьr̥si «груди»;
споріднене з лит. рìršys «груди в коня», дінд. párśuḥ «ребро», ав. pǝrǝsu- «ребро, бік», ос. fars «бік»;
іє. *реrk῀- «ребро, груди»;
форми з т, т’, н (‹ тн) постали, очевидно, внаслідок зближення з перст;
р. пе́рси, [персть] «груди в коня», др. пьрсь (одн.), пьрси, п. pierś (одн.), ч. prsa, prsy, ст. prsi, слц. prsia, нл. [pjerš], схв. пр̏са, пр̏си, слн. pŕsi, р.-цсл. прьси, пьрси;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «частина упряжі»
пе́рси
перси́стий
персни́й «грудний»
пе́рсні «груди в коней»
персо́вий «випуклий»
пе́рста «перса»
пе́рсти
пе́рстка «груди»
пе́рсці «тс.»
пі́рса «тс.»
спе́рси «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pǝrǝsu- «ребро, бік» авестійська
párśuḥ «ребро» давньоіндійська
пьрсь (одн.) давньоруська
пьрси давньоруська
*реrk῀- «ребро, груди» індоєвропейська
рìršys «груди в коня» литовська
pjerš нижньолужицька
fars «бік» осетинська
pierś (одн.) польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥si «груди» праслов’янська
пе́рси російська
персть «груди в коня» російська
прьси русько-церковнослов’янська
пьрси русько-церковнослов’янська
пр̏са сербохорватська
пр̏си сербохорватська
prsia словацька
pŕsi словенська
перст українська
prsa чеська
prsy чеська

перст «палець руки»

споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл.ьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
псл.ьr̥stъ «палець»;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напе́рсник «онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця «тс.»
напе́рсток «захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний «перстеневий»
пе́рсник «перстенець»
пе́рсні (мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на «тс.»
перстени́на «перстень»
персте́ні «персні»
пе́рстень «обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий «кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на «тс.»
пе́рстінь
персті́ня «персні» (зб.)
персть «тс.»
пири́стень «перстень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
paršta- «спина» авестійська
пръст болгарська
porst верхньолужицька
first «гребінь даху» давньоверхньонімецька
рṛṣṭhám «хребет, вершина» давньоіндійська
пьрстъ давньоруська
*(s)per- «дотикатися, спиратися» індоєвропейська
postis «тс.» латинська
рìrksts латиська
ріr̃štas литовська
прст македонська
рårstėn «перстень» полабська
parst польська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sь праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» праслов’янська
pirsten «тс.» прусська
перст російська
пр̏ст сербохорватська
vorst «стовп» середньонижньонімецька
prst словацька
рr̂st словенська
пръстъ старослов’янська
пе́рса українська
prst чеська

по́пересень «поперечний ремінець хомута в шлеї»

похідне утворення від пе́рса, зближене з по́пе́ре́к;
р. [по́пе́рсье] «кінський нагрудник», п. popiersień «попересень»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
popiersień «попересень» польська
по́пе́рсье «кінський нагрудник» російська
пе́рса українська
по́пе́ре́к українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України