ПЕРИЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
пери́ла «Perilla L.» (бот.)
запозичення з новолатинської мови;
нлат. perilla «перила» походить від ісп. perilla, зменш. від pera «груша», що виникло з нар.-лат. pira (лат. pira) «тс.», форми множини від pirum «груша (плід)»;
назва рослини зумовлена, очевидно, тим, що її плід (тригранний горішок) нагадує плід груші;
р. пери́лла, ч. perilla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
периля
«перила васильковидна, Perilla ocimoides L.»
(у сполученнях [п. васильковата, п. чорна])
перилясті
«Lomentaceae»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| perilla | іспанська |
| від pera «груша» | іспанська |
| pirum «груша (плід)» | латинська |
| pira | латинська |
| pira «тс.» (лат. pira) | народнолатинська |
| perilla «перила» | новолатинська |
| пери́лла | російська |
| perilla | чеська |
пери́ло «перегородка»
похідне утворення від пе́рти;
букв. «те, на що можна спертися»;
р. пери́ла (мн.), болг. пери́ло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пери́ла
«поруччя»
пери́льчастий
поре́льце
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пери́ло | болгарська |
| пери́ла (мн.) | російська |
| пе́рти | українська |
запе́рини «засторонок»
неясне;
можливо, утворене від пери́ла й означає букв. «те, що за перилами»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пери́ла | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України