ПЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пери «груша звичайна, Pyrus communis L.» (бот.)
запозичення зі східнороманських мов;
рум. молд. páră «груша (плід)», păr «груша (дерево)», зводяться до лат. pirum «груша (плід)», pirus «груша (дерево)», запозиченого з невідомого джерела, як і гр. ἄπιον «груша (плід)»,ἄπιος «груша (дерево)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἄπιον «груша (плід)» | грецька |
| ἄπιος «груша (дерево)» | грецька |
| pirum «груша (плід)» | латинська |
| pirus «груша (дерево)» | латинська |
| páră «груша (плід)» | молдавська |
| păr | молдавська |
| păr | молдавська |
| păr | молдавська |
| páră «груша (плід)» | румунська |
| păr «груша (дерево)» | румунська |
пе́рі «(у перській міфології) добра фея»
запозичено з перської мови, можливо, через англійську (англ. peri «тс.»);
перс. pärī «ангел, фея» виникло з сперс. parīk «тс.», що походить від ав. pairikā «прекрасна жінка, яка спокушує побожного чоловіка», пов’язаного, очевидно, з гебр. pīléghesh «наложниця, коханка», арам. pīlaqtā́, гр. παλλακή «тс.»;
р. болг. пе́ри, бр. пе́ры, п. ч. peri;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pairikā «прекрасна жінка, яка спокушує побожного чоловіка» | авестійська |
| pīlaqtā́ | арамейська |
| пе́ры | білоруська |
| пе́ри | болгарська |
| pīléghesh «наложниця, коханка» | гебрайська |
| παλλακή «тс.» | грецька |
| pärī «ангел, фея» | перська |
| peri | польська |
| пе́ри | російська |
| parīk «тс.» | середньоперська |
| peri | чеська |
пер «харіус, Thymallus vexillifer (Salmo thymallus)» (іхт.)
очевидно, пов’язане з перо́;
назва могла бути зумовлена подібністю довгого спинного плавника цієї риби до пера;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́й
«тс.»
пир
«Thymallus thymallus L.»
пирьок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
перо́ «рогове нашкірне утворення у птахів; знаряддя для писання й малювання; [плавець у риби; парасолька ВеУг]»
псл. pero, пов’язане з *perti «перти»;
споріднене з лит. spar̃nas «крило», лтс. spārns «тс.», дінд. parṇám «крило, перо», ав. parǝna-, нперс. parr «тс.», двн. farn «папороть»;
іє. *реr-;
менш обґрунтоване зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. І 90; Machek ESJČ 444–445; Kluge–Mitzka 188; Walde–Hofm. ІІ 282) з гр. πτερόν «перо, крило», двн. fёdara (‹ *рéterā) «перо», дінд. pátram «крило», вірм. t’ir (‹ *pter-) «літання, політ», лат. acci-piter «яструб», іє. *реt- «літати»;
р. болг. перо́, бр. пяро́, др. перо, п. ріórо, ч. pero, péro, слц. pero, вл. нл. pjero, м. перо, схв. пèро, слн. реró, стсл. перо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напі́рнач
«футляр на пера в старовинній чорнильниці; напірник»
напі́рник
невпі́рий
«неоперений»
оперна́тіти
«оперитися; розбагатіти»
оперя́тися
опі́рити
«вкрити пір’ям»
пер'я́н
«перістий віл»
пере́чко
«пірце»
пери́на
пери́стка
«пенарія (вид корала), Pennatula»
(зоол.)
перия́н
«строкатий віл»
перівни́ця
«пенал»
пері́ня
«строката корова»
перна́к
«напірник»
перна́тий
перна́ті
перна́тка
«пенарія»
(зоол.)
перна́ч
(іст.)
перни́к
«пенал»
перце́
«листя до появи колосся; поперечний щабель у бороні»
пиро́
«лопать весла; зелені стебла цибулі»
пір'ї́на
пір'ї́стий
пі́р'я
пір'я́н
«періста тварина»
пі́р'янка
«пір’їнка»
пір'я́стий
піри́на
«пір’їна»
піри́стий
«строкатий»
пі́рити(ся)
«линяти, скидати пір’я»
пірна́к
«хвостове перо в півня»
пірна́тий
«пернатий»
пірна́ті
«пернаті»
пірна́ч
«пернач»
пірни́й
«укритий пір’ям»
пірни́к
«пенал»
піро́
«перо»
пірце́
«маленьке перо; листок рогозу, цибулі або часнику»
пірча́стий
прі́яний
«вид масті рогатої худоби»
пря́ний
«смугастий»
пряни́стий
«тс.»
упі́рений
«укритий пір’ям»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parǝna- | авестійська |
| пяро́ | білоруська |
| перо́ | болгарська |
| pjero | верхньолужицька |
| t'ir «літання, політ» (‹ *pter-) | вірменська |
| πτερόν «перо, крило» | грецька |
| farn «папороть» | давньоверхньонімецька |
| fёdara «перо» (‹ *рéterā) | давньоверхньонімецька |
| parṇám «крило, перо» | давньоіндійська |
| pátram «крило» | давньоіндійська |
| перо | давньоруська |
| *реr- | індоєвропейська |
| *реt- «літати» | індоєвропейська |
| acci-piter «яструб» | латинська |
| spārns «тс.» | латиська |
| spar̃nas «крило» | литовська |
| перо | македонська |
| pjero | нижньолужицька |
| ріórо | польська |
| pero | праслов’янська |
| *perti «перти» | праслов’янська |
| перо́ | російська |
| пèро | сербохорватська |
| pero | словацька |
| реró | словенська |
| перо | старослов’янська |
| pero | чеська |
| péro | чеська |
| parr «тс.» | ? |
пра́ти «мити (одяг, білизну); періщити (про дощ); [бити, лупцювати]»
псл. pьrati «бити; бити праником (білизну)», пов’язане чергуванням голосних з *perti «відбивати»;
споріднене з лит. per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником», лтс. pḕrt «тс.», вірм. harkanem «б’ю»;
р. [прать] «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником», бр. праць «бити праником (білизну); бити», др. пьрати «прати», п. prać «прати; бити», ч. práti, слц. prat’ «тс.», вл. prać «бити», нл. praś «бити; прати», полаб. perĕ «пере», болг. пера́ «перу», м. пере «пере, миє», схв. пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати», слн. práti «мити, прати», цсл. пьрати «бити праником (білизну), прати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
невипра́нець
«брудна людина, замазура»
перепи́ра́нка
«зношена сорочка, яку надягають, поки переться інша»
перепіра́нка
«сорочка, що порвалася від прання»
підпрани́че
«частина білизни, яка кладеться за один раз під праник»
пра́йник
«праник»
пра́ло
«місце на річці, де перуть білизну»
пра́льний
пра́льник
«той, що пере; [праник]»
пра́льня
пра́ля
пра́ни́к
праничо́к
«пуголовок»
(зоол.)
пра́нка
«прання; [випрана чиста сорочка Нед]»
пра́нни́к
«праник»
пра́тва́
«місце на річці, де перуть білизну»
праття́
«прання»
прач
«праник; [пуголовок ЛексПол; нитка з грубої вовни Л]»
пра́чик
«пуголовок»
пра́чити
«бити праником білизну, полотно»
пра́чка
«праля; [дошка, на якій перуть білизну; прилад для прання білизни на подвір’ї Л]»
прачка́р
«той, що пере»
прачка́рня
«пральня»
прачківня́
«тс.»
прачку́н
«помічник пралі»
пра́чна
«місце на річці, де перуть білизну»
прачува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праць «бити праником (білизну); бити» | білоруська |
| пера́ «перу» | болгарська |
| prać «бити» | верхньолужицька |
| harkanem «б’ю» | вірменська |
| пьрати «прати» | давньоруська |
| pḕrt «тс.» | латиська |
| per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником» | литовська |
| пере «пере, миє» | македонська |
| praś «бити; прати» | нижньолужицька |
| perĕ «пере» | полабська |
| prać «прати; бити» | польська |
| pьrati «бити; бити праником (білизну)» | праслов’янська |
| *perti «відбивати» | праслов’янська |
| прать «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником» | російська |
| пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати» | сербохорватська |
| prat' «тс.» | словацька |
| práti «мити, прати» | словенська |
| пьрати «бити праником (білизну), прати» | церковнослов’янська |
| práti | чеська |
ви́пір «чинбарський брусок (з дубильної кори, торфу)»
неясне;
можливо, пов’язане з пра́ти (шкіру тварин, яку вичинюють за допомогою дубильної кори);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пірний
«дубильний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́ти (шкіру тварин, яку вичинюють за допомогою дубильної кори). | ? |
водопе́риця «уруть, Myriophyllum L.» (бот.)
складне слово, утворене з основ іменників вода́ і перо́;
ця водяна й болотяна рослина названа так за пірчасто-роздільну форму свого листя;
р. [водопе́рица] «тс.», бр. вадапе́рыца «плавушник болотний, Hottonia palustris L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вадапе́рыца «плавушник болотний, Hottonia palustris L.» | білоруська |
| водопе́рица «тс.» | російська |
| вода́ | ? |
| перо́ | ? |
золотопе́ра «ситник розлогий, Juncus effusus» (бот.)
складне слово, утворене, очевидно, з основ слів зо́лото і перо́;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зо́лото | ? |
| перо́ | ? |
о́пера (вид музичного мистецтва)
запозичення з італійської мови;
іт. opera «тс.» походить від лат. opera «праця, твір», мн. від opus (род. в. operis), пов’язаного з ops (род. в. opis) «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство», спорідненим з дінд. ápaḥ «робота», ā́pas- «тс.; релігійний акт», двн. uoben «починати роботу, практикувати», нвн. üben «практикувати»;
р. бр. болг. м. о́пера, п. ч. слц. opera, схв. о̏пера, слн. ópera;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́пера | білоруська |
| о́пера | болгарська |
| uoben «починати роботу, практикувати» | давньоверхньонімецька |
| ápaḥ «робота» | давньоіндійська |
| opera «тс.» | італійська |
| opera «праця, твір» | латинська |
| о́пера | македонська |
| üben «практикувати» | нововерхньонімецька |
| opera | польська |
| о́пера | російська |
| пера | сербохорватська |
| opera | словацька |
| ópera | словенська |
| opera | чеська |
| від opus (род. в. operis) | ? |
| opis «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство» | ? |
| ā́pas- «тс.; релігійний акт» | ? |
скипида́р
очевидно, запозичення з польської мови;
п. ст. spikanard «лаванда» походить від лат. spīca nardi «колос нарда»;
лат. spīca «колос» пов’язане з pinna «крило, перо», penna (‹*petna) «тс.», спорідненими з двн. fedara «перо», нвн. Feder «тс.», дінд. pátram «крило, перо», гр. πτερόν «крило», стсл. перо, укр. перо́;
виведення від перс. sipidār «тополя» (Преобр. II 298; Matzenauer LF 20, 8) непереконливе;
р. скипида́р, бр. шкіпіна́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скипида́рити
скопита́р
(вид ліків)
шпигина́р
«скипидар»
шпиґина́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкіпіна́р | білоруська |
| πτερόν «крило» | грецька |
| fedara «перо» | давньоверхньонімецька |
| pátram «крило, перо» | давньоіндійська |
| spīca nardi «колос нарда» | латинська |
| spīca «колос» | латинська |
| Feder «тс.» | нововерхньонімецька |
| sipidār «тополя» | перська |
| spikanard «лаванда» | польська |
| скипида́р | російська |
| перо | старослов’янська |
| перо́ | українська |
| spikanard «лаванда» | ? |
| pinna «крило, перо» | ? |
панба́рхат «вид тонкого оксамиту»
запозичення з російської мови;
р. панба́рхат «тс.» складається з компонентів пан-, що походить від фр. panne «плис, тканина, схожа на оксамит», яке зводиться до лат. penna (‹*petnā) «крило птаха», спорідненого з дінд. pátram «крило, перо», дісл. fjöðr «тс.», двн. fedara «перо», гр. πτερόν «крило», πέτομαι «лечу, літаю», можливо, також псл. pero, укр. перо́, і ба́рхат «оксамит»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πτερόν «крило» | грецька |
| πέτομαι «лечу, літаю» | грецька |
| fedara «перо» | давньоверхньонімецька |
| pátram «крило, перо» | давньоіндійська |
| fjöðr «тс.» | давньоісландська |
| penna «крило птаха» (‹*petnā) | латинська |
| pero | праслов’янська |
| панба́рхат «тс.» | російська |
| перо́ | українська |
| ба́рхат «оксамит» | українська |
| panne «плис, тканина, схожа на оксамит» | французька |
па́нуш «листя кукурудзяного качана»
запозичення з румунської чи молдавської мови;
рум. (молд.) pănúşă «оболонка кукурудзяного качана» є похідним від pánă «перо, пір’я», яке зводиться до лат. pinna «перо, крило», penna «тс.», споріднених з дінд. рátram, гр. πτερόν «тс.», двн. fedara «перо», псл. pero, укр. перо́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пану́ша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πτερόν «тс.» | грецька |
| fedara «перо» | давньоверхньонімецька |
| рátram | давньоіндійська |
| pinna «перо, крило» | латинська |
| penna «тс.» | латинська |
| pero | праслов’янська |
| pănúşă «оболонка кукурудзяного качана» (молд.) | румунська |
| pánă «перо, пір’я» | румунська |
| перо́ | українська |
папери́чка «тирса, ковила пірчаста, Stipa pennata L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з перо́;
назва зумовлена характерними для тирси пірчастими остюками (Вісюліна–Клоков 101);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
па́перть «церковний ґанок»
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з р. [перть] «жила карельська хата», др. пьрть «лазня», спорідненими з лит. pírtis «лазня», лтс. pìrts «тс.» і пов’язаними з псл. *perti «бити», рьrati «тс.», укр. пе́рти, пра́ти, а також з р. попира́ть «топтати»;
тобто первісне значення було «місце, яке топтали, на якому стояли ногами»;
за іншою точкою зору (Meillet Études 287, 302; Горяев 248), являє собою подвоєний корінь *per- із суфіксом -ti- (як у дінд. píparti «(він) наводить, виводить, рятує») і споріднене з гр. πείρω «проколюю, пронизую», περάω «переїжджаю, перепливаю, переходжу», πόρος «прохід» тощо;
р. па́перть, бр. па́перць, др. папьртъ, папьрть, болг. папрът, стсл. папрътъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́перць | білоруська |
| папрът | болгарська |
| πείρω «проколюю, пронизую» | грецька |
| περάω «переїжджаю, перепливаю, переходжу» | грецька |
| πόρος «прохід» | грецька |
| píparti (як у дінд. píparti «(він) | давньоіндійська |
| пьрть «лазня» | давньоруська |
| папьртъ | давньоруська |
| папьрть | давньоруська |
| pìrts «тс.» | латиська |
| pírtis «лазня» | литовська |
| *perti «бити» | праслов’янська |
| рьrati «тс.» | праслов’янська |
| перть «жила карельська хата» | російська |
| попира́ть «топтати» | російська |
| па́перть | російська |
| папрътъ | старослов’янська |
| пе́рти | українська |
| пра́ти | українська |
паперу́шина «папороть, Aspidium filix mas Sw; цистоптерис (вид папороті), Cystopteris Bernh. Нед» (бот.)
очевидно, похідне утворення від па́пороть, зближене з перо́ (пор. іншу назву цієї рослини – [перичка]);
зближення могло бути зумовлене пірчасто-роздільним листям рослини (Носаль 216–217; Нейштадт 51–52);
Фонетичні та словотвірні варіанти
паперушина гірська
«цистоптерис гірський, C. montana Lk.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́пороть | українська |
| перо́ (пор. іншу назву цієї рослини -- [перичка]) | українська |
папі́жа «листки на качані кукурудзи»
запозичення з польської або чеської мови;
п. [papierzyna], ч. рáреřina «тонке волокно, волосина; пушина» пов’язані з п. pióro «перо», ч. pero «перо, пух», спорідненими з укр. перо́;
пор. [пі́р’я] «листя на качані кукурудзи», [піри́ння] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
папіжи́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| papierzyna | польська |
| pióro «перо» | польська |
| перо́ | українська |
| рáреřina «тонке волокно, волосина; пушина» | чеська |
| pero «перо, пух» | чеська |
| пі́р'я «листя на качані кукурудзи» | ? |
| піри́ння «тс.» | ? |
пена́л
запозичення з німецької мови;
н. Pennál походить від слат. pennāle «коробка на пера, пенал», утвореного від лат. penna «перо», спорідненого з дінд. pátram «крило, перо», гр. πτερόν «крило», псл. pero, укр. перо́;
р. бр. болг. пена́л, ч. слц. заст. penál;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пена́л | білоруська |
| пена́л | болгарська |
| πτερόν «крило» | грецька |
| pátram «крило, перо» | давньоіндійська |
| penna «перо» | латинська |
| Pennál | німецька |
| pero | праслов’янська |
| пена́л | російська |
| pennāle «коробка на пера, пенал» | середньолатинська |
| penál (заст.) | словацька |
| перо́ | українська |
| penál | чеська |
пери́чка «щитник, Dryoptеris Adans. (Aspidium Sw.)» (бот.)
похідні утворення від перо́;
назви зумовлені пірчасторозсіченою формою листків папороті;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пірна́чка
«орляк звичайний (папороть), Pteridium aquilinum Kuhn. (L.) (Pteris)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
пері́й «харіус, Thymallus thymallus L.» (іхт.)
очевидно, похідне утворення від перо́, оскільки тіло харіуса вкрите на боках великою лускою;
п. [pyr] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пері́ка
«вид дрібної риби»
перни́ця
«харіус»
пир
пирьок
пір
«тс.»
пірь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pyr «тс.» | польська |
| перо́ | українська |
пе́роч (бот., у сполученні [п. болотяна] «плавушник болотяний, Hottonia palustris L.»)
похідне утворення від перо́;
назва зумовлена гребінчасто-пірчасто-розсіченою формою листя цієї рослини;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
Перу́н (бог дощу, грому та блискавки в слов’янській міфології)
псл. Perunъ;
назва бога виникла, очевидно, з назви грому perunъ, пов’язаної з рьrati «бити, ударяти»;
проте можливе й зворотне перенесення;
сумнівне з фонетичного погляду пов’язання (Mikkola IF 8, 303) з гр. κεραυνός «грім, блискавка», букв. «той, хто б’є, руйнує», κεραΐζω «руйную, спустошую; вбиваю», дінд. сṛṇā́ti «роздрібнює»;
непереконливе виведення (Stender-Petersen 269) псл. Perunъ з гот. *Faírhūns (пор. гот. faírguni «гори»), а також припущення (Korsch RSl 4, 179; Mikkola Berühr. 101; Pedersen ВВ 20, 228–229; Vasmer RSl 4, 179) про запозичення цього слова з мови іллірійців;
р. Перу́н, перу́н (заст.) «грім, блискавка», бр. Пяру́н, пяру́н «грім», др. Перунъ, п. Piorun, piorun «грім», ч. Perun, perun «грім», слц. Perún, полаб. Peräunedån «четвер» (калька нім. Donnerstag), схв. Perun;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пе́рім
«грім»
пе́рум
пе́ру́н
«тс.»
перуня́к
«фульгурит»
(мін.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Пяру́н | білоруська |
| пяру́н «грім» | білоруська |
| *Faírhūns (пор. гот. faírguni «гори») | готська |
| faírguni | готська |
| κεραυνός «грім, блискавка» | грецька |
| κεραΐζω «руйную, спустошую; вбиваю» | грецька |
| сṛṇā́ti «роздрібнює» | давньоіндійська |
| Перунъ | давньоруська |
| Donnerstag | німецька |
| Donnerstag | німецька |
| Donnerstag | німецька |
| Donnerstag | німецька |
| Peräunedån «четвер» (калька нім. Donnerstag) | полабська |
| Piorun «грім» | польська |
| piorun «грім» | польська |
| Perunъ | праслов’янська |
| рьrati «бити, ударяти» | праслов’янська |
| perunъ | праслов’янська |
| perunъ | праслов’янська |
| Perunъ | праслов’янська |
| Перу́н | російська |
| перу́н «грім, блискавка» (заст.) | російська |
| Perun | сербохорватська |
| Perún | словацька |
| Perun «грім» | чеська |
| perun «грім» | чеська |
пі́рка «жвава дівчина Нед; розпусниця Бі»
очевидно, пов’язане як переносна назва з [пі́рка] «стріла з пером», похідним від перо́ (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́рка «стріла з пером» | українська |
| перо́ | українська |
поро́ти
псл. *porti (porjǫ), пов’язане з *perti «іти, просуватися; проникати» (пор. р.-цсл. напери «проколов», разперɤ «розпорю»);
споріднене з гр. πείρω (‹*peri̯ō) «проколюю, протикаю», ἔπαρον «(я) просвердлив, проткнув», πόρος «прохід», гот. faran «їхати»;
р. поро́ть, бр. паро́ць, др. пороти, п. заст. pruć, próć, ст. (багатораз.) parać, ч. párati, слц. párat’, вл. próć, нл. projś, ст. proś, болг. по́ря «порю», м. пори «поре», схв. по̀рити, слн. práti, цсл. прати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відпі́рчити
«відлупцювати»
поро́льний
по́ротий
поро́тина
«тавро на вівці, свійській птиці; вухо, розрізане вздовж до половини; розріз перетинки між пальцями»
поро́тися
ро́зпір
«розпорене місце»
ро́зпі́рка
розпо́рина
«тс.»
спо́рок
«споротий верх одягу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паро́ць | білоруська |
| по́ря «порю» | болгарська |
| próć | верхньолужицька |
| faran «їхати» | готська |
| πείρω «проколюю, протикаю» (‹*peri̯ō) | грецька |
| ἔπαρον «(я) просвердлив, проткнув» | грецька |
| πόρος «прохід» | грецька |
| пороти | давньоруська |
| пори «поре» | македонська |
| projś | нижньолужицька |
| *porti (porjǫ) | праслов’янська |
| *perti «іти, просуватися; проникати» (пор. р.-цсл. нап$ери «проколов», разп$ер$ɤ «розпорю») | праслов’янська |
| поро́ть | російська |
| напери | русько-церковнослов’янська |
| разперɤ | русько-церковнослов’янська |
| по̀рити | сербохорватська |
| párat' | словацька |
| práti | словенська |
| прати | церковнослов’янська |
| párati | чеська |
| proś | ? |
по́рох «пил; рід вибухової речовини»
псл. *porxъ ‹*pors-, пов’язане чергуванням голосних з *pъr̥xъ (пор. укр. по́рхавка «рід гриба»), *pьr̥stь (укр. персть);
споріднене з дінд. pṛ́ṣan- «строкатий, плямистий», дісл. fors «водоспад», лтс. pā̀rsla «сніжинка, пластівень попелу, вовна», parslas «пластівень снігу», лит. purslas «піна (на губах)», хет. papparš- «прискати»;
р. по́рох «рід вибухової речовини; [курява, пил]», бр. по́рах «рід вибухової речовини; [пил; земля; найменша кількість (чогось)]», др. порохъ «пил», п. proch «пил; рід вибухової речовини», [parch] «пил», ч. слц. prach «пил, рід вибухової речовини», вл. нл. proch «пил; порошок; рід вибухової речовини», болг. прах «пил, порошок», м. прав, схв. пра̑х, слн. práh «тс.», стсл. прахъ «порох, пил»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відпоро́шник
«пилосос»
запоро́ха
«порошинка в оці»
запоро́шина
«тс.»
напоро́ха
«пил, сміття»
папоро́ша
«пороша»
пороха́нь
«гниле дерево»
пороха́рня
«пороховий завод»
пороха́чка
«кріт»
порохівни́к
«пильовик (плащ)»
порохівни́ця
порохі́вня
«пороховий склад; пороховий завод»
порохки́й
«який розсипається на порох; пухкий»
порохна́вий
«порохнявий»
порохна́віти
порохна́вка
«чорнозем, перегній»
порохна́тий
«зітлілий, трухлявий»
порохна́че
«гниле дерево»
(зб.)
порохни́й
«порошний»
порохни́на
«тс.»
порохни́стий
«тс.»
порохни́ця
порохні́ти
порохно́
поро́хня́
«порохно»
порохня́ва
«тс.»
поро́хня́вий
(Ме)
порохня́віти
порохня́вка
порохнявкова́тий
«перегнійний; багатий на перегній»
порохня́к
«(зб.) гниле дерево Нед; старезна людина ЛексПол; трухлява палиця, трухлявий шматок дерева ВеБ»
порохня́ний
«порохнявий»
порохня́р
«майстер, який виготовляє порох»
порохня́чка
«тс.»
порохова́тий
«порошний, курний»
порохови́ще
«пороховий склад»
порохо́вня
«тс., пороховий завод»
по́рохо́нь
«порохно Нед; гниле дерево»
поро́ша
«пухкий сніг»
поро́ши́на
пороши́ти
порошкува́ти
«пульверизувати»
порошни́й
порошни́к
«ріг на порох, пляшка на порох Нед; пилосос Куз»
порошни́ця
«порохівниця»
поро́шно
порошня́
«грибковий чорний пил на колосках пшениці»
по́рошо́к
поруши́на
«порошина в оці»
при́порох
«шар пилу»
розпоро́шка
(у виразі [у розпоро́шку] «врозтіч»)
розпоро́шувач
(техн.)
спорохні́вка
«гнилушка, кусок гнилого дерева»
спорохні́лий
спорохнілка
спорохня́вілий
спорохнявка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́рах «рід вибухової речовини; [пил; земля; найменша кількість (чогось)]» | білоруська |
| прах «пил, порошок» | болгарська |
| proch «пил; порошок; рід вибухової речовини» | верхньолужицька |
| pṛ́ṣan- «строкатий, плямистий» | давньоіндійська |
| fors «водоспад» | давньоісландська |
| порохъ «пил» | давньоруська |
| pā̀rsla «сніжинка, пластівень попелу, вовна» | латиська |
| parslas «пластівень снігу» | латиська |
| purslas «піна (на губах)» | литовська |
| прав | македонська |
| proch «пил; порошок; рід вибухової речовини» | нижньолужицька |
| proch «пил; рід вибухової речовини» | польська |
| parch «пил» | польська |
| *porxъ | праслов’янська |
| *p<SUP>ъ</SUP>r̥xъ (пор. укр. по́рхавка «рід гриба») | праслов’янська |
| *p<SUP>ь</SUP>r̥stь (укр. персть) | праслов’янська |
| по́рох «рід вибухової речовини; [курява, пил]» | російська |
| пра̑х | сербохорватська |
| prach «пил, рід вибухової речовини» | словацька |
| práh «тс.» | словенська |
| прахъ «порох, пил» | старослов’янська |
| papparš- «прискати» | хетська |
| prach «пил, рід вибухової речовини» | чеська |
пра́ви́й «протилежний лівому; справедливий; прямий; [перпендикулярний]»
псл. pravъ ‹*prō-vos, утворене, очевидно, від *prō-, наявного в префіксі pra- «пра-»;
споріднене з лат. pro-bus «добрий, чесний», дінд. pra-bhúḥ «видатний (щодо сили й повноти); той, що перевищує», дангл. fram «сильний, діяльний, сміливий», дісл. framr «той, що стоїть попереду; той, що прагне вперед»;
менш обґрунтоване трактування pravъ (Machek ESJČ 391) як результату контамінації *prěmъ «прямий» та *orv(ьnъ) «рівний»;
непереконливим є зіставлення (Lewy PBrB 32, 136) з лат. prāvus «викривлений, кривий, поганий»;
р. пра́вый «правий; справедливий, правильний», бр. пра́вы «правий», др. правыи «прямий; правильний, справедливий», п. prawy «правий; (ст.) правильний, справедливий», ч. слц. pravý «правий; справжній, правильний», вл. prawy «правий; правильний, дійсний, справедливий», нл. pšawy «тс.», полаб. provă (знах. в. одн. жін. р.) «праву», болг. м. прав «прямий; справедливий; справжній», схв. пра̏в «прямий; справжній», слн. právi «правий; прямий; правильний», стсл. правъ «прямий; правильний, справедливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпра́в'я
ви́пра́ва
«виправлення; вирядження; похід; посаг»
ви́правка
виправля́ч
відпра́ва
«церковна служба; [відповідь]»
відпра́вити
відпра́вка
відпра́вник
впра́ва
впра́вка
вправля́ти
впра́вний
запра́ва
«приправа (кул.), [називання ціни товару при продажу; підготування] Ж»
запра́вити
за́пра́вка
«наливання пального в машину; приправа, підлива УРС, Ж»
за́правки
«посуд з тріщинами після обпалювання»
заправля́ти
запра́вник
«той, що заливає пальне; [заводій Ж]»
навправе́ць
«навпростець»
навправці́
«тс.»
на́пра́ва
«підбурювання; лагодження; напрям»
направе́ць
«праворуч, навпростець Кур»
на́правець
«напрям»
напра́вити
направля́ти
на́правок
«тс.»
наспра́вді
наспра́вжки
недопра́влений
«незручний»
непра́весник
«нешлюбний син»
неправота́
неспра́ва
«неакуратність, несправність»
неспра́вка
«тс.»
обезпра́вити
опра́ва
опра́вка
оправля́ти
опра́вни́й
перепра́ва
перепра́вка
переправни́й
переспра́ва
«переговори»
підпра́ва
«виправлення; лагодження»
пі́дпра́вка
«тс.»
попра́ва
«справність; виправлення»
по́пра́вка
«виправлення; видужання»
попра́вни́й
попра́вник
«реформатор»
поправу́нок
«поліпшення; коректура»
попра́вчий
«виправний»
права́чка
«кімната праворуч від сіней»
пра́веж
«правління, керування, керівництво»
пра́весний
«законно спадковий; правомірний»
пра́весник
«законний спадко-ємець»
праве́ць
(мед.)
прави́лка
«просіка в лісі»
прави́лля
«інструменти»
прави́ло
«кермо; частина шевської колодки; [частини різних інструментів; колода в стіні гуцульської хати, не переривана вікнами або дверима]»
пра́вило
пра́вильний
прави́льник
«робітник, що править набір»
(друк.)
прави́льце
«аршин у мулярів»
правина́
«стягнення, вимога»
прави́тель
пра́вити
пра́витися
«займатися (чимось), клопотатися»
прави́ця
«права рука»
праві́ж
«насильне стягнення боргу»
(іст.)
праві́жка
«позов»
праві́жний
«стосовний до стягання податків СУМ; той, що любить сперечатися Куз»
праві́жник
«збирач податків»
праві́ти
праві́шати
пра́вка
правлі́нець
правлі́ння
пра́вний
«законний; правовий»
правни́к
«юрист»
правни́чий
«юридичний»
пра́во
правови́к
правови́тий
«законний»
правота́
правота́р
«адвокат, довідник з юриспруденції»
правота́рити
«бути адвокатом»
правоти́ти
«домагатися (чогось) судом»
право́тник
«той, хто любить судитися»
правува́ти
правува́тися
«судитися»
праву́шник
«(у склярів) інструмент для сколювання кромок»
правце́м
«навпростець; скоцюрбившись»
правцюва́ти
«прямо ставити; впорядковувати; триматися праворуч»
пра́вша
«права рука»
припра́ва
розпра́ва
розправля́ч
спра́ва
справи́лля
«інструменти, засоби»
спра́вити
спра́вний
справни́к
«довідник»
спра́вник
«діяч, виконавець, ініціатор»
спра́вничий
справува́ти
справува́тися
справу́нок
упра́ва
управильни́ти
«врегулювати»
управи́тель
управи́тельша
управлі́ння
управля́ти
управля́ючий
управне́ний
«уповноважений; компетентний»
упра́вник
«управитель»
управни́ти
управни́цтво
«керівництво»
упра́внювати
упра́во
упра́вство
«адміністрація»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́вы «правий» | білоруська |
| прав «прямий; справедливий; справжній» | болгарська |
| prawy «правий; правильний, дійсний, справедливий» | верхньолужицька |
| fram «сильний, діяльний, сміливий» | давньоанглійська |
| prabhúḥ «видатний (щодо сили й повноти); той, що перевищує» | давньоіндійська |
| framr «той, що стоїть попереду; той, що прагне вперед» | давньоісландська |
| правыи «прямий; правильний, справедливий» | давньоруська |
| probus «добрий, чесний» | латинська |
| prāvus «викривлений, кривий, поганий» | латинська |
| прав «прямий; справедливий; справжній» | македонська |
| pšawy «тс.» | нижньолужицька |
| provă «праву» (знах. в. одн. жін. р.) | полабська |
| prawy «правий; (ст.) правильний, справедливий» | польська |
| pravъ | праслов’янська |
| *prěmъ «прямий» | праслов’янська |
| *orv(ьnъ) «рівний» | праслов’янська |
| пра́вый «правий; справедливий, правильний» | російська |
| пра̏в «прямий; справжній» | сербохорватська |
| pravý «правий; справжній, правильний» | словацька |
| právi «правий; прямий; правильний» | словенська |
| правъ «прямий; правильний, справедливий» | старослов’янська |
| pravý «правий; справжній, правильний» | чеська |
пра́пірка «роговий відросток позаду над ратицями тварин; плавальна перетинка між пальцями птахів»
очевидно, префіксальне утворення від перо́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пра́порщичка
«роговий відросток позаду над ратицями тварин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перо́ | українська |
прах «порох, пил; щось нецінне, минуще; тіло померлої людини»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. прахъ «тс.; порох», як і ч. слц. prach «пил; порох; рештки, попіл», болг. прах, м. прав, схв. пра̑х, слн. práh «тс.», відповідає укр. по́рох;
р. бр. прах «прах», др. прахъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́пра́х
«цілком, до решти, ущент»
прахове́нький
«поношений, благенький»
пра́хом
(у виразі іти п. «пропадати, гинути»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прах «прах» | білоруська |
| прах | болгарська |
| прахъ «тс.» | давньоруська |
| прав | македонська |
| прах «прах» | російська |
| пра̑х | сербохорватська |
| prach «пил; порох; рештки, попіл» | словацька |
| práh «тс.» | словенська |
| прахъ «тс.; порох» | старослов’янська |
| по́рох | українська |
| prach «пил; порох; рештки, попіл» | чеська |
топи́рити «стовбурчити, наїжувати»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з перо́, пі́р’я;
р. топы́рить «піднімати сторч, стовбурчити», [пы́рить], бр. тапы́рыць «тс.», ч. čepyřiti «куйовдити», вл. šepjerić se «настовбурчуватися», м. топири се «погрожує; стирчить перед очима; задирає ніс», слн. čeperiti se «стовбурчити пір’я; бундючитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
настопі́рити
«наставити, підняти»
одтопи́рити
«відстовбурчити; розкуйовдити»
одтопірити
«тс.»
розтопи́рити
«широко розставити в сторони»
розтопі́рити
«тс.»
топі́рити
топо́рщити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тапы́рыць «тс.» | білоруська |
| šepjerić se «настовбурчуватися» | верхньолужицька |
| топири се «погрожує; стирчить перед очима; задирає ніс» | македонська |
| топы́рить «піднімати сторч, стовбурчити» | російська |
| пы́рить | російська |
| čeperiti se «стовбурчити пір’я; бундючитися» | словенська |
| перо́ | українська |
| пі́р'я | українська |
| čepyřiti «куйовдити» | чеська |
про́со «Panicum L.» (бот.)
псл. proso;
походження неясне, можливо, неіндоєвропейське;
пов’язується також з дінд. parṣáḥ «сніп» (Mayrhofer II 230), з коренем іє. *pre-(s-) «давити, бити», наявним у пра́ти «(первісно) бити», лат. premo «тисну»;
мало переконливі зіставлення з лат. porrum «цибуля», гр. πράσον «тс.» (Fick BB 3, 163; Младенов 530; Uhlenbeck 159);
з лит. sóra «просо», дінд. psáraḥ «бенкет» (Hirt IF 21, 173), з р. [пря́да] «вид проса» (Jokl Jagić-Festschr. 482), із гр. περκνός «строкатий», дінд. pṛ́śiḥ «тс.» (Niedermann Symb. Rozwadowski I 112–113);
р. м. про́со, бр. про́са, др. просо, п. ч. слц. вл. proso, нл. pšoso, полаб. prösü, болг. просо́, схв. про̏со, слн. prosó, цсл. просо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прі́всисько
«просище, поле, де росло просо»
прі́сисько
прі́сище
прі́ска
прі́ско
прі́снисько
прі́снище
прісся́
прісце́
«просце»
(зменш.)
прісько
«тс.»
проси́на
«зернина проса»
проси́ня
«просяна солома чи полова»
проси́ще
«поле з просом або після проса»
просівка
«просянка розлога, Milium effusum L.»
(розсипчаста)] Mak
просівка
«просянка весняна, Milium vernale М.В.»
(весняна)] Mak
про́ска
«поле, з якого знято просо»
просовик
«просянка весняна»
просовище
«просище»
просце́
(зменш.)
про́сьє
«просище»
прося́ни́й
просяник
«просянка розлога»
прося́ни́ця
«просяна солома або полова УРС, Нед; вид висипки в дітей Нед»
прося́ни́ще
«просище»
прося́нка
«Milium L.; просяна солома; [мишій зелений, Setaria viridis (L.) Р.В. Mak]; (орн.) Emberiza calandra L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про́са | білоруська |
| просо́ | болгарська |
| proso | верхньолужицька |
| πράσον «тс.» | грецька |
| περκνός «строкатий» | грецька |
| parṣáḥ «сніп» | давньоіндійська |
| psáraḥ «бенкет» | давньоіндійська |
| pṛ́śiḥ «тс.» | давньоіндійська |
| просо | давньоруська |
| *pre-(s-) «давити, бити» | індоєвропейська |
| premo «тисну» | латинська |
| porrum «цибуля» | латинська |
| sóra «просо» | литовська |
| про́со | македонська |
| pšoso | нижньолужицька |
| prösü | полабська |
| proso | польська |
| proso | праслов’янська |
| пря́да «вид проса» | російська |
| про́со | російська |
| про̏со | сербохорватська |
| proso | словацька |
| prosó | словенська |
| пра́ти «(первісно) бити» | українська |
| просо | церковнослов’янська |
| proso | чеська |
чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати»
псл. čepuriti sę, що є складним утворенням з експресивного префікса če- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (р. растопы́рить і под.);
менш імовірні інші спроби пояснення: пов’язання з лтс. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.–Endz. I 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447–448; Mikl. EW 30), з щепи́ти, р. ще́пка (Bern. I 343), з псл. čepьсь, укр. чепе́ць (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з схв. ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5, 118), з псл. čubъ, п. czub, укр. чуб, з псл. pero, п. piero, укр. перо (Sławski I 128–129);
р. [чапури́ться] «надиматися, бундючитися; чепуритися», [чепори́ться, чепу́ри́ться] «величатися, пишатися», чо́порный «манірний, бундючний», бр. [чапуры́ць] «чепурити», п. czupurny «задерикуватий, визивний», [ciupurny, cupurny] «дотепний; задерикуватий», [(каш.) czupierzyc se] «по-чудернацькому одягатися», ч. čepýřiti se «сердитися», болг. чапу́ри «(він) сердиться без причини», схв. че̏перан «спритний, жвавий», слн. čopíriti se «надиматися, високо нестися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зчепурля́ти
«очищати»
нечепу́ра
нечупуру́ха
очепури́ти
«очистити»
чепури́стий
чепури́ха
«чепуруха»
чепу́риця
«тс.»
че́пурість
«охайність»
че́пурка
«чепуруха»
чепуркі́вна
«дочка чепуруна»
чепурко́
«чепурун»
чепуркува́тий
чепу́рни́й
«охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний»
чепурні́ти
чепуру́н
чепуру́ха
чепурче́нко
«син-чепурун»
чіпу́ритися
«чепуритися»
чіпу́рний
«чепурний»
чопу́ритися
«тс.»
чопу́рний
чупу́рний
«тс.»
чупуру́н
«чепурун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чапуры́ць «чепурити» | білоруська |
| чапу́ри «(він) сердиться без причини» | болгарська |
| ceplīts «волове очко» (орн.) | латиська |
| czub | польська |
| piero | польська |
| czupurny «задерикуватий, визивний» | польська |
| čepuriti | праслов’янська |
| čepьсь | праслов’янська |
| čubъ | праслов’янська |
| pero | праслов’янська |
| ще́пка | російська |
| чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися» | російська |
| ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» | сербохорватська |
| перан «спритний, жвавий» | сербохорватська |
| čopíriti se «надиматися, високо нестися» | словенська |
| чепе́ць | українська |
| чуб | українська |
| перо | українська |
| чепори́ться | українська |
| чепу́ри́ться «величатися, пишатися» | українська |
| чо́порный «манірний, бундючний» | українська |
| ciupurny «дотепний; задерикуватий» | українська |
| cupurny «дотепний; задерикуватий» | українська |
| czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися» (каш.) | українська |
| čepýřiti se «сердитися» | чеська |
| če- | ? |
| -pyr- (р. растопы́рить і под.) | ? |
| priekšcelis «нахаба» | ? |
| чапля | ? |
| щепи́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України