ПЕРЕСИП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
си́пати «випускати з рук чи з посуду сипку речовину; наливати (страву, напій); [викидати у воду (рибальську сітку); мостити (дорогу) камінням]»
псл. sypati, suti ‹ *souti ‹ *soupti, sъpǫ ‹ sŭp-;
споріднене з лит. sùpti «гойдати, заколисувати» (з колишнього «підкидати»), прус. suppis «насип», лтс. supata «очіски вовни, мотлох», лат. supo «кидаю», dissipo «розсіваю, розкидаю» (із *sup-);
іє. *sō˘ep-/sup-;
р. сы́пать, бр. сы́паць, др. сыпати, сути, п. sypać, ст. suć, ч. sypati, ст. súti, слц. sypat’, вл. sypać, нл. sypaś, полаб. såipĕ «наливає», болг. си́пвам «сиплю, наливаю», м. сипе «сипле, наливає», схв. си̏пати «лити, сипати», слн. sípati, стсл. соути, съпѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́сип
«дрібні плямки, пухирці, гноячки на шкірі; насип»
ви́сипка
«насип, висип; зграя пернатої дичини, яка раптово прилітає куди-небудь»
висипни́й
відси́пка
відсипне́
(іст.)
відсипни́й
во́сипка
«пухкий, розсипчастий ґрунт»
вро́зсип
вси́пище
«місткість для сипких речей»
доси́пка
за́сип
«призьба»
заси́па
«тс.»
заси́пка
«засипання»
за́си́пка
«те, чим засипають»
засипни́й
за́спа
«насипи піску або снігу, піскові дюни, снігові замети, кучугури; ячмінна крупа для засипання страви Ж; вівсяна крупа Я»
за́спи
«снігові замети»
зсип
«що-небудь зсипане; амбар»
зси́па
«вид корзини для зерна»
зсипа́льник
зси́пати
«видати заміж»
зси́пище
«зсипний пункт»
зси́пка
зсипни́й
зсипни́к
зсипча́к
«рій, який утворюється не з одного, а з кількох вуликів»
на́сип
насипа́льник
на́сипище
«насип»
наси́пка
«насипання»
на́сипка
«напірник»
насипни́й
насипни́ця
«бочка для збереження сипких речовин (зерна)»
насипня́
«тс.»
на́сипом
наси́пчастий
«такий, якого можна багато насипати в посуд, такий, якого багато входить»
на́спа
«кількість сипучої речовини, насипаної зверх міри»
обси́пка
одси́пне
«вид податі зерном»
о́сип
«осипання; (геол.) нагромадження уламків гірських порід біля підніжжя гір; (іст.) подать зерном; [обсипане зерно, міра сипких речовин Ж]»
оси́пище
«осип»
(геол.)
о́сипка
«подрібнене у млині ячмінне зерно для овець; плата борошном або пшоном пастуху; низькосортне борошно Ж; незначний висип на шкірі Ж; кір Г; штукатурка Ж»
о́тсип
«плата збіжжям за помол»
пере́сип
«земляний насип»
пересипа́ти
«ремонтувати»
переси́пка
пересипни́й
переси́пник
переси́пниця
пересо́п
«насип із землі валом»
пересо́пиця
«тс.»
пере́спа
«земляний насип Г; замет снігу на дорозі О; міра сипких речовин Нед»
підсипа́льник
підсипа́льниця
підсипа́ти
«класти (під квочку) яйця; давати хабара»
підсипа́ч
підсипа́чка
підси́пка
посипа́льник
«посівальник (на Новий рік)»
по́сипка
«кір»
по́си́пка
при́сип
«пологий берег річки»
присипаник
«перепічка, присипана сиром»
приси́пка
«присипання»
при́си́пка
«речовина, якою що-небудь присипають»
ро́зсип
розсипа́льник
розсипи́стий
«розсипчастий»
розси́пище
ро́зси́пка
розсипни́й
ро́зсипок
«витрати»
ро́зсипом
розси́пчастий
сип
«сміття, щебінь; висип на шкірі; лишай»
си́панець
«комора»
си́панка
«дерев’яна тара для зерна»
сипе́ць
«перепрілий гній, подрібнений торф, суха земля; [отвір у млиновому камені, куди сиплеться зерно»
сипки́й
сипко́виця
«піщаний берег»
сипні́
«великі скрині для зерна»
сипну́ти
сипня́к
сипону́ти
сипу́чий
сипу́чка
«сніжок; сипка речовина; [піщаний берег Ч]»
спре́спа
«призьба»
сси́пок
«тс.»
сси́пок
«зсип»
уосип
уро́зсип
урозси́пку
у́сипок
«кадка для збіжжя, борошна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сы́паць | білоруська |
| си́пвам «сиплю, наливаю» | болгарська |
| sypać | верхньолужицька |
| сыпати | давньоруська |
| сути | давньоруська |
| *su̯ep-/sup- | індоєвропейська |
| supo «кидаю» | латинська |
| dissipo «розсіваю, розкидаю» (із *sup-) | латинська |
| supata «очіски вовни, мотлох» | латиська |
| sùpti «гойдати, заколисувати» (з колишнього «підкидати») | литовська |
| сипе «сипле, наливає» | македонська |
| sypaś | нижньолужицька |
| såipĕ «наливає» | полабська |
| sypać | польська |
| suć | польська |
| sypati | праслов’янська |
| suti | праслов’янська |
| *souti | праслов’янська |
| *soupti | праслов’янська |
| sъpǫ | праслов’янська |
| sŭp- | праслов’янська |
| suppis «насип» | прусська |
| сы́пать | російська |
| си̏пати «лити, сипати» | сербохорватська |
| sypat' | словацька |
| sípati | словенська |
| соути | старослов’янська |
| съпѫ | старослов’янська |
| sypati | чеська |
| súti | чеська |
спа́ти
псл. sъpati «спати», пов’язане з іменником *sъpnъ (› sъnъ) «сон»;
споріднене з дінд. svápiti (svápаti) «спить», ав. χvafsaiti «тс.», дангл. svefan «спати», дісл. sofa «тс.», лат. sōpiīre «присипляти»;
іє. *sō˘ep-/sup- «спати»;
р. спать, бр. спаць, др. съпати, п. вл. spać, ч. слн. spáti, слц. spat’, нл. spaś, полаб. så- păt, болг. спя «сплю», м. спие «спить», схв. спа̏ти, стсл. съпати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпроси́пний
висипля́тися
ви́спатися
засипа́ти
засипа́тися
засипля́ти
за́спаний
заспа́ти
заспа́тися
неви́спаний
невси́пний
невсипу́чий
невсипу́щий
непросипе́нний
«непросипущий (п’яниця)»
непроси́пний
«непробудний»
непросипу́щий
неспля́чки́
«безсоння»
оспа́лий
оспа́льство
«сонливість, лінощі»
пере́сип
переспа́нка
присипа́ти
присипля́ти
присипни́й
при́спанка
«коханка»
приспа́ти
про́сип
просипа́тися
просипля́тися
проспа́тися
розі́спаний
розіспа́тися
сипля́ти
«спати»
сп'юх
«сплюх»
сп'я́чка
«сплячка»
спа́льник
спа́льня
спання́
спанько́
спа́тки
спа́тоньки
спа́точки
спату́ні
спату́сі
спа́чка
«сплячка»
сплюх
«чоловік, який багато спить; [заєць]»
сплю́ха
сплю́щий
«сонливий»
спля́чий
спля́чка
спля́щий
упере́с(и)пи
«під час глибокого сну»
усипа́льниця
усипа́льня
усипи́ти
усипли́вий
усипля́ти
усипни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| χvafsaiti «тс.» | авестійська |
| спаць | білоруська |
| спя «сплю» | болгарська |
| spać | верхньолужицька |
| svefan «спати» | давньоанглійська |
| svápiti «спить» (svápаti) | давньоіндійська |
| svápаti | давньоіндійська |
| svápаti | давньоіндійська |
| sofa «тс.» | давньоісландська |
| съпати | давньоруська |
| *su̯ep- / sup- «спати» | індоєвропейська |
| sōpiīre «присипляти» | латинська |
| спие «спить» | македонська |
| spaś | нижньолужицька |
| såpăt | полабська |
| spać | польська |
| sъpati «спати» | праслов’янська |
| *sъpnъ «сон» (› sъnъ) | праслов’янська |
| sъnъ | праслов’янська |
| sъnъ | праслов’янська |
| sъnъ | праслов’янська |
| спать | російська |
| спа̏ти | сербохорватська |
| spat' | словацька |
| spáti | словенська |
| съпати | старослов’янська |
| spáti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України