ПЕРЕДИСЛОКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дислока́ція
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Dislokatión, фр. англ. dislocation походять від слат. dislocātio «переміщення», пов’язаного з dislocāre «міняти місце», що складається з префікса dis- та дієслова locāre «вміщати», похідного від locus «місце»;
р. болг. дислока́ция, бр. дыслака́цыя, п. dyslokacja, ч. dislokace, слц. dislokácia, м. схв. дислокацща, слн. dislokácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дислокаці́йний
дислокува́ти
передислока́ція
передислокува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dislocation | англійська |
| дыслака́цыя | білоруська |
| дислока́ция | болгарська |
| дислокацща | македонська |
| Dislokatión | німецька |
| dyslokacja | польська |
| дислока́ция | російська |
| дислокацща | сербохорватська |
| dislocātio «переміщення» | середньолатинська |
| dislokácia | словацька |
| dislokácija | словенська |
| dislocation | французька |
| dislokace | чеська |
| dislocāre «міняти місце» | ? |
| locāre «вміщати» | ? |
| locus «місце» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України