ПЕПЕЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́піл

псл. popelъ, ререlъ, редуплікована іменна форма, пов’язана з polěti, стсл. полѣти «горіти», а також polěno, укр. поліно, paliti, укр. палити, *polmę, укр. полум’я, що належать до того самого кореня з іншими ступенями вокалізму;
споріднене з прус. pelanne «попіл», лит. pelenaĩ (мн.), лтс. pеlni «тс.», можливо, також лат. pollen, pollis «дуже дрібне борошно, подібне до пилу», pulvis «пил, порох», гр. πάλη «пил; борошно», παι-πάλη «борошно»;
р. пе́пел, [по́пел], бр. по́пел, др. попелъ, пепелъ, п. popiół, ч. popel, слц. popol, вл. нл. popjeł, полаб. püpel (‹ *popelъ), болг. м. пе́пел, схв. пе̏пео, слн. pepél, стсл. пепелъ, попелъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пепели́ще «тс.»
попел «попіл»
попела́стий
попели́стий
попели́ти
попели́тися «перетворюватися на попіл, згоряти; [порпатися в землі, смітті (про курку)]»
попели́ця «попіл; ґрунт, подібний до попелу»
попели́ще «місце, куди висипають попіл; згарище»
попелі́ти
попельна́стий
попельни́к «випалювач попелу; той, що торгує попелом; посудина для попелу»
попе́льня́ «місце, де зсипають попіл»
попеля́стий
попеля́тий
по́пів
попіли́ця «попіл; земля, подібна до попелу; хутро сірої білки або соні»
по́піль «тс.»
по́пільний
попільни́к «місце, де зсипають попіл»
попільни́ця «посудина на попіл від цигарок»
попільни́чка «тс.»
по́пільність «зольність»
попільну́ха «гашене вапно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́пел білоруська
пе́пел болгарська
popjeł верхньолужицька
πάλη «пил; борошно» грецька
παι-πάλη «борошно» грецька
попелъ давньоруська
пепелъ давньоруська
pollen латинська
pollis «дуже дрібне борошно, подібне до пилу» латинська
pulvis «пил, порох» латинська
pеlni «тс.» латиська
pelenaĩ (мн.) литовська
пе́пел македонська
popjeł нижньолужицька
püpel (‹ *popelъ) полабська
popiół польська
popelъ праслов’янська
paliti праслов’янська
*polmę праслов’янська
polěno праслов’янська
ререlъ праслов’янська
polěti праслов’янська
polěno праслов’янська
ререlъ праслов’янська
polěti праслов’янська
pelanne «попіл» прусська
пе́пел російська
по́пел російська
пе̏пео сербохорватська
popol словацька
pepél словенська
полѣти «горіти» старослов’янська
пепелъ старослов’янська
попелъ старослов’янська
поліно українська
палити українська
полум'я українська
popel чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України