ПЕНАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
пена́ти «рідна домівка, домашнє вогнище»
запозичено з латинської мови через німецьку або французьку;
лат. penātēs (› н. Penáten, фр. pénates) «боги-охоронці домашнього вогнища; житло, хата» загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з penitus «усередині; внутрішній», penes «близько», penus «внутрішнє святилище храму богині Вести», penetro «вводжу, вставляю; проникаю»;
р. бр. пена́ты, п. penaty, ч. слц. слн. penáti, болг. м. схв. пена́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пена́ты | білоруська |
пена́ти | болгарська |
penātēs «боги-охоронці домашнього вогнища; житло, хата» (› н. Penáten, фр. pénates) | латинська |
penitus «усередині; внутрішній» | латинська |
penes «близько» | латинська |
penus «внутрішнє святилище храму богині Вести» | латинська |
penetro «вводжу, вставляю; проникаю» | латинська |
пена́ти | македонська |
Penáten | німецька |
Penáten | німецька |
Penáten | німецька |
Penáten | німецька |
Penáten | німецька |
penaty | польська |
пена́ты | російська |
пена́ти | сербохорватська |
penáti | словацька |
penáti | словенська |
penáti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України