ПЕНАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

пена́ти «рідна домівка, домашнє вогнище»

запозичено з латинської мови через німецьку або французьку;
лат. penātēs (› н. Penáten, фр. pénates) «боги-охоронці домашнього вогнища; житло, хата» загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з penitus «усередині; внутрішній», penes «близько», penus «внутрішнє святилище храму богині Вести», penetro «вводжу, вставляю; проникаю»;
р. бр. пена́ты, п. penaty, ч. слц. слн. penáti, болг. м. схв. пена́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пена́ты білоруська
пена́ти болгарська
penātēs «боги-охоронці домашнього вогнища; житло, хата» (› н. Penáten, фр. pénates) латинська
penitus «усередині; внутрішній» латинська
penes «близько» латинська
penus «внутрішнє святилище храму богині Вести» латинська
penetro «вводжу, вставляю; проникаю» латинська
пена́ти македонська
Penáten німецька
Penáten німецька
Penáten німецька
Penáten німецька
Penáten німецька
penaty польська
пена́ты російська
пена́ти сербохорватська
penáti словацька
penáti словенська
penáti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України