ПЕВНА — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́вний

запозичення з польської мови;
п. pewny, паралельне до ч. слц. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, укр. упова́ти;
р. [пе́вный] «справжній, істинний», бр. пэ́ўны;
Фонетичні та словотвірні варіанти

допе́вне
допе́внитися
запе́вне
запе́внити
запе́вно
напе́вне
напе́вно
не́пев «непевний»
непе́вний
опевня́тися «упевнятися»
пе́вен
пе́вне
пе́вність
пе́вно
певно́та
певня́к «певний»
упе́внений
упе́внити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пэ́ўны білоруська
pewny польська
pwa «надія, довіра» (ст.) польська
pwać «вірити, сподіватися» польська
pъvati праслов’янська
пе́вный «справжній, істинний» російська
pevný «твердий, міцний; певний» словацька
(оу)пъвати старослов’янська
упова́ти українська
pevný «твердий, міцний; певний» чеська

башки́р

запозичення з тюркських мов;
башк. тат. башкypm, узб. башкир і т. д. певної етимології не мають;
пов’язуються народноетимологічно з тюрк. баш «голова» і курт «вовк»;
р. болг. башки́р, бр. бащкі́р, n. Baszkir, ч. слц. вл. Baškír;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Башки́рія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
башкypm башкирська
бащкі́р білоруська
башки́р болгарська
Baškír верхньолужицька
башки́р російська
Baškír словацька
башкypm татарська
баш «голова» тюркські
башкир узбецька
Baškír чеська
певної ?
певної ?
курт «вовк» ?

спевни́ти «утвердити; (слово) виконати»

очевидно, результат зближення запозиченого п. spełnić «виконати», похідного від pełny «повний» (пор. р. испо́лнить «виконати»), з основою слова пе́вний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spełnić «виконати» польська
pełny «повний» (пор. р. испо́лнить «виконати») польська
пе́вний польська
испо́лнить російська

певни́ти «виконувати»

пристосоване до української (і білоруської) фонетики і зближене з пе́вний запозичення з польської мови;
п. pełnić «виконувати» утворено від pełny «повний», спорідненого з др. пълнъ, укр. по́вний (пор. р. выполня́ть «виконувати»);
бр. [пе́ўніць] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́ўніць «тс.» білоруська
пълнъ давньоруська
pełnić «виконувати» польська
pełny «повний» польська
пе́вний українська
по́вний (пор. р. выполня́ть «виконувати») українська

уфа́ти «покладати надію, сподіватися»

запозичення з польської мови;
п. ufać «вірити (кому), довіряти; надіятися; покладатися (на що)» походить від псл. upъvati, до якого зводиться укр. упова́ти, споріднене з пе́вний;
ч. úfati, слц. úfat’, полаб. ораm, болг. [уфам се], схв. у̏фати се, слн. úpati «сподіватися, довіряти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

уфа́лий «самовпевнений»
уфати (ХVI ст.)
у́фно́сть «надія Пі; усердя, дерзання Бі»
уффа́ти «дерзати, сміти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уфам се болгарська
ораm полабська
ufać «вірити (кому), довіряти; надіятися; покладатися (на що)» польська
upъvati праслов’янська
у̏фати се сербохорватська
úfat' словацька
úpati «сподіватися, довіряти» словенська
упова́ти українська
пе́вний українська
úfati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України