ПАЮС — ЕТИМОЛОГІЯ
па́юс «плівка, в якій лежить ікра в рибі»
запозичення з російської мови;
р. па́юс, очевидно, пов’язане з р. ст. паюз «мішечок (з риб’ячого міхура, шкіри)», яке може бути зіставлене з п. pawąz «рубель для притискання соломи, сіна», ч. [pawuz, pauz] «тс.» і зведене до псл. pavǫzъ, похідного від vęzati «в’язати»;
пов’язання з фін. painaa «давити, тиснути» або pajoittaa «бити» (Грот. Фил. раз. ІІ 502; Преобр. ІІ 31; Черных ІІ 15) і зіставлення з дінд. pāyúḥ «задній прохід» (Pisani Paideia 10/4 (1955) 262) недостатньо обґрунтовані;
бр. па́юс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́юсний
(у виразі па́юсна ікра́ «ґатунок пресованої ікри, посоленої в паюсах»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́юс | білоруська |
| pāyúḥ «задній прохід» | давньоіндійська |
| pawąz «рубель для притискання соломи, сіна» | польська |
| pavǫzъ | праслов’янська |
| vęzati «в’язати» | праслов’янська |
| па́юс | російська |
| паюз «мішечок (з риб’ячого міхура, шкіри)» (ст.) | російська |
| painaa «давити, тиснути»«бити» | фінська |
| pajoittaa | фінська |
| pawuz «тс.» | чеська |
| pauz | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України