ПАШНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пашня́ «хліб у зерні або на стеблі»
похідне утворення від др. пахати «орати» з видозміненим значенням;
р. па́шня «нива, рілля», бр. [пашня́] «збіжжя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́шейка
«міра землі (частина поля)»
паше́нний
«хлібний»
пашни́на
«хлібне зерно»
пашни́ця
«хліб (у зерні або на стеблі)»
пашничо́к
«хлібороб»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пашня́ «збіжжя» | білоруська |
| пахати «орати» | давньоруська |
| па́шня «нива, рілля» | російська |
па́ша «трава на пасовиську, пасовисько; [нажива на вудочку]»
псл. paša ‹ *pasja, пов’язане з pasti «пасти»;
р. [па́ша], бр. болг. м. па́ша, п. pasza, ч. слц. paša, схв. па̏ша, слн. páša, стсл. паша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паши́стий
«родючий; поживний»
пашни́й
«багатий на пашу»
пашни́стий
«буйний, пишний СУМ; родючий Нед»
пашні́вка
«трав’яна блощиця, Phytocoris pabulinus»
(ент.)
пашня́
«пасовище»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ша | білоруська |
| па́ша | болгарська |
| па́ша | македонська |
| pasza | польська |
| paša | праслов’янська |
| pasti «пасти» | праслов’янська |
| па́ша | російська |
| па̏ша | сербохорватська |
| paša | словацька |
| páša | словенська |
| паша | старослов’янська |
| paša | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України