ПАЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ця́ «порося»
похідні утворення від звуконаслідувального вигуку паць, що первісно вживався для імітації звуків, які видає свиня під час їди, а згодом став використовуватися для підкликання свиней;
п. [paciuk] «порося, свиня» (з укр.), ч. pašík «свиня», paš(ú)-paš(ú) (вигук для підкликання свиней), слн. pácek «порося»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́ца
«свиня»
(дит.)
паци́к-паци́к
па́цитися
«пороситися»
пацінча́
пацна́
«поросна»
(свиня)
паць
(вигук для підкликання свиней)
паць-паць
(вигук для підкликання малих поросят)
пацю́
«тс.»
пацю́к
«тс.»
пацю́чий
паця́тина
«поросятина»
паця́тинка
«тс.»
паця́тник
«матка у свині»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paciuk «порося, свиня» (з укр.) | польська |
| pácek «порося» | словенська |
| паць | українська |
| pašík «свиня» (вигук для підкликання свиней) | чеська |
па́ця «вид дитячої гри; кістка надкопитного суглоба (копитних тварин), що використовується для гри»
очевидно, пов’язане з па́ця́ «свиня», оскільки в цій грі діти використовують кісточку з ноги свині або теляти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́ци
«вид дитячої гри»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ця́ «свиня» | українська |
ваць (вигук для підкликання свиней)
очевидно, результат видозміни форм па́ця (назва свині, поросяти в дитячій мові), паць-паць;
р. [вацу́, ва́цю, вачу́] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вац-вац
вацю́
вацю́кати
вец-вец
вець
ець-ець
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вацу́ | російська |
| ва́цю | українська |
| вачу́ «тс.» | українська |
| па́ця (назва свині, поросяти в дитячій мові) | ? |
| паць-паць | ? |
запацьо́ритися «замурзатися, забруднитися»
афективне утворення, можливо, пов’язане з па́ця́ «порося, свиня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обпацьо́рений
«заляпаний, брудний, заяложений; знеславлений»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ця́ «порося, свиня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України