ПАХТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пахті́ти «палахкотіти»
результат скорочення слова палахті́ти і зближення його з пахті́ти «пахкати»;
палахті́ти «горіти, даючи яскраве, нерівне світло»
пов’язане з пала́ти;
можливо, результат контамінації слів пала́ти і пахті́ти, пихті́ти, пихкоті́ти;
п. pałachcieć «палахтіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пала́вхати
«тс.»
палахкота́ти
«тс.»
палахкоті́ти
«горіти, знищуючись у вогні; давати або випромінювати яскраве, звичайно нерівне світло»
палахну́ти
полохті́ти
спа́лах
спалахну́ти
спала́хувати
спо́лох
«спалах»
(спо́лохи)
спо́лохи
«північне сяйво»
сполохну́ть(ся)
«спалахнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pałachcieć «палахтіти» | польська |
| пала́ти | українська |
| пахті́ти | українська |
| пихті́ти | українська |
| пихкоті́ти | українська |
| пала́ти | ? |
пах (вигук, що імітує звуки пострілу, важкого дихання)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, пих (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́хкати
«[важко дихати]; видавати звуки при випусканні газу, пари; затягуючись, випускати дим при курінні»
пахкоті́ти
пахті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бах | українська |
| пих (пор.). | українська |
па́хну́ти «видавати запах»
результат семантичної видозміни па́хну́ти2 «повіяти» через проміжне значення «повіяти (ударити) в ніс»;
р. па́хнуть, бр. па́хнуць, п. pachniеć, pachnąć, ч. páchnouti «смердіти», слц. páchnut’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́пах
запа́хати
«чути слід звіра»
запаху́щий
запа́ши́стий
запа́шни́й
запашни́стий
пах
«запах»
па́хати
«нюхати»
пахні́ти
«пахнути»
пахно́
пахнота́
«тс.»
пахну́чий
пахню́чий
пахню́чка
«дика м’ята»
пахнючо́к
«дика груша, Pyrrus communis L.; запашна рослина»
(бот.)
пахню́шка
«вид запашної груші»
(бот.)
пахню́щий
пахня́чий
пахня́чка
«тс.»
па́хощі
пахти́ло
«парфуми»
пахти́ти
пахти́тися
«душитися»
пахті́ти
пахть
«пахнути»
паху́чий
пахучка
«агератум, Ageratum L.; маренка пахуча, Asperula odorata L.»
(бот.)
паху́щий
паху́щик
«Myristica clinopodium»
(бот.)
паши́стий
паші́ти
«тс.; виділяти багато тепла»
пашни́й
«пахучий»
по́пах
«понюх»
при́пах
«неприємний запах»
пропа́ханий
«сповнений пахощів»
пропа́хлий
пропа́хнути
«сповнити пахощами»
пропа́хчений
«тс.»
розпаші́лий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́хнуць | білоруська |
| pachniеć | польська |
| pachnąć | польська |
| па́хнуть | російська |
| páchnut' «тс.» | словацька |
| па́хну́ти «повіяти» | українська |
| páchnouti «смердіти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України