ПАХОЛКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пахо́лок «слуга; хлопчик»
псл. *paxolę;
похідні утворення з префіксом па- від основи слова холи́ти;
первісне значення «плекана дитина»;
р. па́холок (заст.) «хлопчик, підліток», бр. [пахо́лак] «селянський хлопець», [пахо́лік] «бідний селянин», п. pachołek «слуга, холоп; солдат», ч. (заст.) pacholek «наймит; негідник», заст. pacholík «хлопчик», слц. pacholok «наймит», pachol’a «дитина», вл. pachoł «хлопець, юнак», pacholo «отрок, хлопчина, прислужник», нл. pachoł «сильна людина, хлопець», pacholo «хлопчик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пахо́л
пахо́лик
«тс.»
пахо́льний
«бідний»
пахоля́
«хлоп’я»
пахоля́тко
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пахо́лак «селянський хлопець» | білоруська |
пахо́лік «бідний селянин» | білоруська |
pachoł «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» | верхньолужицька |
pacholo «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» | верхньолужицька |
pachoł «сильна людина, хлопець»«хлопчик» | нижньолужицька |
pacholo «сильна людина, хлопець»«хлопчик» | нижньолужицька |
pachołek «слуга, холоп; солдат» | польська |
*paxolę | праслов’янська |
па́холок «хлопчик, підліток» (заст.) | російська |
pacholok «наймит»«дитина» | словацька |
pachol'a «наймит»«дитина» | словацька |
холи́ти | українська |
pacholek «наймит; негідник» (заст.) | чеська |
хо́лка «підвищення, горбок у місці переходу шиї тварини (коня, вола та ін.) у хребет; [товсті в’язи у людини] До»
припускається зв’язок з хохо́л (Фасмер IV 255; Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Горяев 399; Черных II 347), імовірна також спорідненість з холи́ти «чистити» (ЭССЯ 8, 66);
псл. xolъkа;
р. хо́лка, бр. [хо́лка];
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́холок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хо́лка | білоруська |
xolъkа | праслов’янська |
хо́лка | російська |
хохо́л | ? |
холи́ти «чистити» | ? |
холу́й «лакей, слуга; той, хто запопадливо прислужується кому-небудь, плазує перед кимсь; [корч на дні річки, озера Чаб]»
псл. xolujь;
первісно, мабуть, «раб, слуга» (звідси всі негативні сучасні значення «наймит, прихвостень, попихач»);
зіставлялося з лит. skålti «розколювати», kuõlas «кілок», хет. iškallāi «розривати, розколювати» і зводилося до іє. *ksol- «чистити, скребти, обрізати» від іє. *ks-/kes- (Мельничук Этимология 1966, 216–217, 219);
така етимологія не виключає зв’язку з псл. xoliti, *xolkъ, *xolpъ, *xolstъ (ЭССЯ 8, 65; пор. також Соболевский ЖМНП 1886/9, 146; Lehr-Spławiński JP 24/2, 43–44; Черных II 349) – хо́лост, холости́ть;
припускалася спорідненість зі словами наха́л, подхали́м, па́холок (Фасмер IV 258–259; Горяев 394, Доп. I 51; Преобр. I 595), з халя́ва, р. [халя́вить] «бруднити» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);
Трубачев (Терм. родства 188) пов’язує з р. [алу́й] «служба»;
р. холу́й, бр. халу́й, п. [chołoj, choluj] «стебла, гичка», ч. choluj «підстилка з листя, дрібні віти», вл. chołuj «плуг», нл. chîluj, [chîlyj, choloj] «плуг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
холу́йство
холу́йський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
халу́й | білоруська |
chołuj «плуг» | верхньолужицька |
*ksol- «чистити, скребти, обрізати» | індоєвропейська |
*ks-/kes- | індоєвропейська |
skålti «розколювати» | литовська |
chîluj | нижньолужицька |
chołoj «стебла, гичка» | польська |
choluj «стебла, гичка» | польська |
xolujь | праслов’янська |
xoliti | праслов’янська |
халя́вить «бруднити» | російська |
алу́й «служба» | російська |
холу́й | російська |
chîlyj «плуг» | українська |
choloj «плуг» | українська |
iškallāi «розривати, розколювати» | хетська |
choluj «підстилка з листя, дрібні віти» | чеська |
kuõlas «кілок» | ? |
*xolkъ | ? |
*xolpъ | ? |
хо́лост | ? |
холости́ть | ? |
наха́л | ? |
подхали́м | ? |
па́холок | ? |
халя́ва | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України