ПАХОЛКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пахо́лок «слуга; хлопчик»

псл. *paxolę;
похідні утворення з префіксом па- від основи слова холи́ти;
первісне значення «плекана дитина»;
р. па́холок (заст.) «хлопчик, підліток», бр. [пахо́лак] «селянський хлопець», [пахо́лік] «бідний селянин», п. pachołek «слуга, холоп; солдат», ч. (заст.) pacholek «наймит; негідник», заст. pacholík «хлопчик», слц. pacholok «наймит», pachol’a «дитина», вл. pachoł «хлопець, юнак», pacholo «отрок, хлопчина, прислужник», нл. pachoł «сильна людина, хлопець», pacholo «хлопчик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пахо́л
пахо́лик «тс.»
пахо́льний «бідний»
пахоля́ «хлоп’я»
пахоля́тко
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пахо́лак «селянський хлопець» білоруська
пахо́лік «бідний селянин» білоруська
pachoł «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» верхньолужицька
pacholo «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» верхньолужицька
pachoł «сильна людина, хлопець»«хлопчик» нижньолужицька
pacholo «сильна людина, хлопець»«хлопчик» нижньолужицька
pachołek «слуга, холоп; солдат» польська
*paxolę праслов’янська
па́холок «хлопчик, підліток» (заст.) російська
pacholok «наймит»«дитина» словацька
pachol'a «наймит»«дитина» словацька
холи́ти українська
pacholek «наймит; негідник» (заст.) чеська

хо́лка «підвищення, горбок у місці переходу шиї тварини (коня, вола та ін.) у хребет; [товсті в’язи у людини] До»

припускається зв’язок з хохо́л (Фасмер IV 255; Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Горяев 399; Черных II 347), імовірна також спорідненість з холи́ти «чистити» (ЭССЯ 8, 66);
псл. xolъkа;
р. хо́лка, бр. [хо́лка];
Фонетичні та словотвірні варіанти

па́холок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хо́лка білоруська
xolъkа праслов’янська
хо́лка російська
хохо́л ?
холи́ти «чистити» ?

холу́й «лакей, слуга; той, хто запопадливо прислужується кому-небудь, плазує перед кимсь; [корч на дні річки, озера Чаб]»

псл. xolujь;
первісно, мабуть, «раб, слуга» (звідси всі негативні сучасні значення «наймит, прихвостень, попихач»);
зіставлялося з лит. skålti «розколювати», kuõlas «кілок», хет. iškallāi «розривати, розколювати» і зводилося до іє. *ksol- «чистити, скребти, обрізати» від іє. *ks-/kes- (Мельничук Этимология 1966, 216–217, 219);
така етимологія не виключає зв’язку з псл. xoliti, *xolkъ, *xolpъ, *xolstъ (ЭССЯ 8, 65; пор. також Соболевский ЖМНП 1886/9, 146; Lehr-Spławiński JP 24/2, 43–44; Черных II 349) – хо́лост, холости́ть;
припускалася спорідненість зі словами наха́л, подхали́м, па́холок (Фасмер IV 258–259; Горяев 394, Доп. I 51; Преобр. I 595), з халя́ва, р. [халя́вить] «бруднити» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);
Трубачев (Терм. родства 188) пов’язує з р. [алу́й] «служба»;
р. холу́й, бр. халу́й, п. [chołoj, choluj] «стебла, гичка», ч. choluj «підстилка з листя, дрібні віти», вл. chołuj «плуг», нл. chîluj, [chîlyj, choloj] «плуг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

холу́йство
холу́йський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
халу́й білоруська
chołuj «плуг» верхньолужицька
*ksol- «чистити, скребти, обрізати» індоєвропейська
*ks-/kes- індоєвропейська
skålti «розколювати» литовська
chîluj нижньолужицька
chołoj «стебла, гичка» польська
choluj «стебла, гичка» польська
xolujь праслов’янська
xoliti праслов’янська
халя́вить «бруднити» російська
алу́й «служба» російська
холу́й російська
chîlyj «плуг» українська
choloj «плуг» українська
iškallāi «розривати, розколювати» хетська
choluj «підстилка з листя, дрібні віти» чеська
kuõlas «кілок» ?
*xolkъ ?
*xolpъ ?
хо́лост ?
холости́ть ?
наха́л ?
подхали́м ?
па́холок ?
халя́ва ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України