ПАУПЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

па́упер «бідняк, позбавлений засобів до існування»

запозичення з англійської мови;
англ. pauper походить від лат. pauper (‹*pauc(o)-pars) «бідний» (букв. «той, що мало має»), утвореного з основ слів paucus «малий», спорідненого з гот. fawai «нечисленні», двн. fao, fō «мало», та pario «виробляю; здобуваю», спорідненого з лит. perėˊti «висиджувати, плодити», укр. ви́пороток;
р. болг. м. па́упер, бр. па́ўпер, п. pauper, ч. pauperizace «пауперизація», слц. pauperizácia «тс.», схв. пàупер, слн. pávper;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паупериза́ція «масове зубожіння населення»
паупери́зм «злиденність»
пауперизува́тися
пауперисти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pauper англійська
па́ўпер білоруська
па́упер болгарська
fawai «нечисленні» готська
fao давньоверхньонімецька
«мало» давньоверхньонімецька
pauper «бідний» (‹*pauc(o)-pars)(букв. «той, що мало має») латинська
paucus «малий» латинська
pario «виробляю; здобуваю» латинська
perėˊti «висиджувати, плодити» литовська
па́упер македонська
pauper польська
па́упер російська
пàупер сербохорватська
pauperizácia «тс.» словацька
pávper словенська
ви́пороток українська
pauperizace «пауперизація» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України