ПАСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́сія «любов, пристрасть; церковна відправа в перші чотири тижні Великого посту; [гнів, роздратування; злюка Л]» (заст.)
запозичення з латинської мови;
лат. passiо «страждання, хвороба; афект» пов’язане з patior «терплю, зазнаю»;
р. па́ссия, бр. па́сія, [пасіона́т] «запальний, злий», п. pasja, ч. pašije «страсті (Христові)», слц. pasia, вл. pasion «пристрасть, захоплення, страсті Господні», нл. pasyja, м. пасиjа, схв. пàсиjа, слн. pasjón «пристрасть, особлива схильність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опа́сія
«страсні Євангелія»
пасійо́нний
«дуже злий»
пасіюва́ти
фасия
«гнів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па́сія | білоруська |
пасіона́т «запальний, злий» | білоруська |
pasion «пристрасть, захоплення, страсті Господні» | верхньолужицька |
passiо «страждання, хвороба; афект» | латинська |
patior «терплю, зазнаю» | латинська |
пасиjа | македонська |
pasyja | нижньолужицька |
pasja | польська |
па́ссия | російська |
пàсиjа | сербохорватська |
pasia | словацька |
pasjón «пристрасть, особлива схильність» | словенська |
pašije «страсті (Христові)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України