ПАСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́сія «любов, пристрасть; церковна відправа в перші чотири тижні Великого посту; [гнів, роздратування; злюка Л]» (заст.)

запозичення з латинської мови;
лат. passiо «страждання, хвороба; афект» пов’язане з patior «терплю, зазнаю»;
р. па́ссия, бр. па́сія, [пасіона́т] «запальний, злий», п. pasja, ч. pašije «страсті (Христові)», слц. pasia, вл. pasion «пристрасть, захоплення, страсті Господні», нл. pasyja, м. пасиjа, схв. пàсиjа, слн. pasjón «пристрасть, особлива схильність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опа́сія «страсні Євангелія»
пасійо́нний «дуже злий»
пасіюва́ти
фасия «гнів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́сія білоруська
пасіона́т «запальний, злий» білоруська
pasion «пристрасть, захоплення, страсті Господні» верхньолужицька
passiо «страждання, хвороба; афект» латинська
patior «терплю, зазнаю» латинська
пасиjа македонська
pasyja нижньолужицька
pasja польська
па́ссия російська
пàсиjа сербохорватська
pasia словацька
pasjón «пристрасть, особлива схильність» словенська
pašije «страсті (Христові)» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України