ПАСКУДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
паску́да «мерзота; мерзотник»
псл. paskǫda, утворене за допомогою префікса ра- від основи прикметника skǫd-ьnъ «скудний»;
первісно означало «бідність, злиденність»;
р. паску́да, бр. паску́да, по́скудзь, п. слц. paskuda, ч. [paškudit] «псувати», [paskudit] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запаску́дніти
паску́д
«мерзотник»
паску́ди
«захворювання очей у худоби»
паску́дивий
паску́дити
паску́дний
паску́дник
«[тс. Нед; хвороба коней]; мерзотник»
паску́дниця
«гадюка, Pelias berus»
(зоол.)
паску́дство
па́скудь
«паскуда»
пацку́да
пацкудище
«тс.»
пацкудний
препаску́дний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паску́да | білоруська |
| по́скудзь | білоруська |
| paskuda | польська |
| paskǫda | праслов’янська |
| skǫd-ьnъ «скудний» | праслов’янська |
| паску́да | російська |
| paskuda | словацька |
| paškudit «псувати» | чеська |
| paskudit «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України