ПАСИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

паси́в

запозичення з латинської мови;
лат. passīvus «недіяльний; той, що зазнає чогось» походить від patior «терплю, зазнаю», спорідненого з гр. πήμα «нещастя, страждання», πήρός «паралізований, сліпий»;
р. пасси́в, бр. пасі́ў, п. pasywa, ч. слц. pasíva, вл. pasiw (грам.), болг. паси́в, м. пасив, схв. па̏сӣв, паси́ва, слн. pásiv;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паси́вний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пасі́ў білоруська
паси́в болгарська
pasiw (грам.) верхньолужицька
πήμα «нещастя, страждання» грецька
πήρός «паралізований, сліпий» грецька
passīvus «недіяльний; той, що зазнає чогось» латинська
patior «терплю, зазнаю» латинська
пасив македонська
pasywa польська
пасси́в російська
па̏сӣв сербохорватська
паси́ва сербохорватська
pasíva словацька
pásiv словенська
pasíva чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України