ПАСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́си «смуги»
результат спрощення слова басама́ни «смуги» під впливом па́си;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збасува́ти
«побити до синяків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| басама́ни «смуги» | ? |
| па́си | ? |
пас «пояс; ремінь; смуга; промінь»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. pas «пояс», як і ч. слц. слн. рás, вл. нл. раs, схв. пȃс «тс.», є результатом випадіння j між голосними о та а і стягнення цих голосних у основі, яка зводиться до псл. pojasъ «пояс»;
р. заст. пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети», бр. пас;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запа́ска
запасча́ний
опаса́ння
«суцільна крита галерея навколо будівлі»
опаса́нь
«тс.»
опаса́ти
«підперезати»
опа́ска
«бандероль; смужка паперу, тканини для перев’язування або обклеювання»
(заст.)
опа́сок
«пояс; ремінь для носіння бандури»
па́са
«смуга на тілі тварини від удару батогом»
паса́стий
«смугастий»
паси́на
«вовняний жіночий пояс О; поганий пояс»
паси́стий
«тс.»
паски́
«мотузочки»
пасо́ви́й
«чоботи із суцільної смуги (паса) шкіри»
(у виразі пасові чоботи (заст.)
па́со́к
пасю́г
«смуга від удару»
пере́паска
«поперечна перев’язка»
підопаса́нє
«нижня частина стін гуцульської церкви»
пі́дпасок
«стегно»
припаска
«фартух»
розпаса́ти
«розперезати»
упаса́тися
«оперезатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| раs | верхньолужицька |
| раs | нижньолужицька |
| pas «пояс» | польська |
| pojasъ «пояс» | праслов’янська |
| пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети» | російська |
| пȃс «тс.» | сербохорватська |
| рás | словацька |
| рás | словенська |
| рás | чеська |
пас (заява про відмову брати участь у грі)
запозичення з французької мови;
фр. (je) passe «(я) пропускаю (обминаю)», зводиться до нар.-лат. *раssārе «іти», похідного від лат. раssus «крок, хода, слід ноги»;
р. бр. болг. пас, п. ч. слц. раs;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| пас | болгарська |
| раssus «крок, хода, слід ноги» | латинська |
| *раssārе «іти» | народнолатинська |
| раs | польська |
| пас | російська |
| раs | словацька |
| раs | чеська |
пас «передача м’яча, шайби комусь із гравців своєї команди»
запозичення з англійської мови;
англ. раss «передавати» генетично пов’язане з фр. раsser «передавати, переходити, проминати»;
р. бр. болг. м. пас, п. ч. слц. раs, схв. пȃс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасо́вка
«тс.»
пасува́ти
розпасо́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раss «передавати» | англійська |
| пас | білоруська |
| пас | болгарська |
| пас | македонська |
| раs | польська |
| пас | російська |
| пȃс | сербохорватська |
| раs | словацька |
| раsser «передавати, переходити, проминати» | французька |
| раs | чеська |
пас «рух гіпнотизера»
запозичення з французької мови;
фр. раsse «тс.» пов’язане з дієсловом раssеr «переходити, пропускати, проводити рукою»;
р. пасс, бр. болг. пас, п. раssу (мн.), ч. раss;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| пас | болгарська |
| раssу (мн.) | польська |
| пасс | російська |
| раsse «тс.» | французька |
| раssеr «переходити, пропускати, проводити рукою» | французька |
| раss | чеська |
пас «паспорт»
запозичення з німецької мови;
н. Раß «паспорт», як і гол. раs «дозвіл на проїзд, паспорт», походить від іт. раssо «тс.; крок», яке разом з фр. раs «тс.» зводиться до лат. раssus «крок, хода»;
п. ч. слц. вл. нл. раs, схв. пȃсош;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раs | верхньолужицька |
| раs «дозвіл на проїзд, паспорт» | голландська |
| раssо «тс.; крок» | італійська |
| раssus «крок, хода» | латинська |
| раs | нижньолужицька |
| Раß «паспорт» | німецька |
| раs | польська |
| пȃсош | сербохорватська |
| раs | словацька |
| раs «тс.» | французька |
| раs | чеська |
пас «прохід»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Раß «гірський перевал» походить від фр. раs «прохід», яке зводиться до лат. раssus «крок, хода, слід ноги»;
р. [пас] «звірина стежка в лісі, лаз», п. ч. вл. нл. раs «прохід, ущелина у горах, перевал»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | верхньолужицька |
| раssus «крок, хода, слід ноги» | латинська |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | нижньолужицька |
| Раß «гірський перевал» | німецька |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | польська |
| пас «звірина стежка в лісі, лаз» | російська |
| раs «прохід» | французька |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | чеська |
пас «пастор»
не зовсім ясне;
можливо, є скороченою формою слова па́стор;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́стор | українська |
па́сти (свійських тварин)
псл. pasti;
споріднене з лат. pāsco «пасу; годую, утримую; викохую», рābulum «їжа, харчі, корм», тох. А рās- «стерегти, пасти», тох. В рāsk- «тс.», хет. paḫḫši «стережу, пасу», гр. πατέομαι (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) «їм, п’ю», ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив», дінд. рāti «охороняє, стереже», гот. fōdjan «годувати, утримувати», двн. fuotar «харчі, їжа, корм», дісл. fóstr «годування, харчування», що зводяться до іє. *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати»;
пов’язання з р. пита́ть «харчувати, живити» (Walde–Hofm. ІІ 260; Trautmann 207) та з лит. pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» (Zubatý St. a. čl. І 2, 83–85) сумнівні;
р. пасти́, бр. па́свіць, па́сціць, др. пасти, п. paść, pasać, ч. pásti, слц. pást’, вл. нл. pasć, полаб. роsĕ, роst «пастися», болг. паса́, м. пасе, схв. па̏сти, слн. pásti, стсл. пасти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пас
напа́сочка
«пасіння»
напа́шити
«напасти (худобу)»
о́пас
«невелике місце для пасовиська в саду»
опа́систий
«огрядний»
о́пасний
«вгодований, жирний»
па́са́ти
па́сва
«випас»
па́свиско
«пасовисько»
па́свити
па́свище
пасевни́й
«який добре напасається»
па́сище
пасівни́к
пасло́
«тс.»
пасний
«відгодований»
па́сня
«пасовисько, паша»
пасови́на
(назва, пов’язана з обліком та господарськими розрахунками)
па́со́ви́сько
пасови́ця
«пасовисько, час пасіння худоби»
пасо́ви́ще
пасо́м
«попасом»
па́ства
«пасіння; паша Нед»
па́стіве́нь
«пасовище»
пастівнє́
«луки поблизу городу»
пастівни́й
пастівни́к
па́стов
«паша»
па́сто́ве́нь
пасто́вище
«пасовисько»
пастовни́й
пасто́вник
«вигін»
па́стовня́
«огороджений вигін Нед; сіножать ЛексПол»
пасту́глити
пасту́х
пастухува́ти
пастуша́
пасту́шачий
пастушеня́
пасту́ший
пасту́шина
«пастухування Кур; платня пастухові»
пасту́шка
«батіг, яким поганяють корів»
пасту́шня
«отара овець; пасіння корів за чергою»
пастьба́
«паша, пасіння»
па́сьба́
«пасіння Нед; ніколи не орана земля Л»
па́ша
«трава на пасовиську»
підпа́сач
підпа́сич
підпа́сичик
«хлібинка, яку навесні дарують пастухові»
пі́дпа́сок
по́па́с
«пасіння в дорозі; пасовисько, випас»
попаса́ння
«корм на пасовиську»
попаса́ти
«пасти в дорозі»
попа́сенє
«пасіння в дорозі; пасовисько»
попа́сище
«випас»
по́паски
по́пасом
по́пашка
«попас»
поспа́шувати
«згодувати траву чи посіви на пні»
ро́зпас
«огрядність, повність»
розпа́стися
«відгодуватися»
спаса́ти
«робити спаш»
спа́сне́
«спашне»
спасни́й
«жирний, гладкий»
спасове́ць
«той, хто пускає худобу пастися на чуже поле»
спась
«спаш»
спаш
«пошкодження трав або посівів тваринами; пасовище Нед»
спаш
спашне́
«гроші за спаш»
упа́слий
«легковідгодовуваний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́свіць | білоруська |
| па́сціць | білоруська |
| паса́ | болгарська |
| pasć | верхньолужицька |
| fōdjan «годувати, утримувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) | грецька |
| ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив» | грецька |
| fuotar «харчі, їжа, корм» | давньоверхньонімецька |
| рāti «охороняє, стереже» | давньоіндійська |
| fóstr «годування, харчування» | давньоісландська |
| пасти | давньоруська |
| *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати» | індоєвропейська |
| pāsco «пасу; годую, утримую; викохую» | латинська |
| рābulum «їжа, харчі, корм» | латинська |
| pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» | литовська |
| пасе | македонська |
| pasć | нижньолужицька |
| роsĕ | полабська |
| роst «пастися» | полабська |
| paść | польська |
| pasać | польська |
| pasti | праслов’янська |
| пита́ть «харчувати, живити» | російська |
| пасти́ | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| pást' | словацька |
| pásti | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| paḫḫši «стережу, пасу» | хетська |
| pásti | чеська |
| А рās- «стерегти, пасти» | ? |
| рāsk- «тс.» | ? |
па́сти «упасти, звалитися»
псл. pasti (‹ *padti), padati;
споріднене з дінд. padyate «падає, іде», ав. раіδуеіtі «спускається, лягає», дангл. fetan «падати», двн. gifeӡӡan «тс.», лат. pessum «додолу, вниз», далі також з псл. podъ «дно, підвалина, під», дінд. рāt «нога», гр. πούς, ποδός, лат. рēs, реdis, гот. fōtus «тс.»;
р. пасть, па́дать, бр. па́сці, па́даць, др. пасти, падати, п. paść, padać, ч. padat, ст. pasti, слц. padat’, вл. padać, нл. padaś, болг. па́дам, па́дна, м. падне, схв. па̏сти, па̏дати, слн. pásti, pádati, стсл. пасти, падати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пад
випадко́вий
випа́дком
ви́па́док
ви́пасти
«трапитися»
відпа́д
відпа́дки
«відходи»
впад
«падіння; водоспад Ж; занепад Пі»
впа́дина
«западина»
впа́дниця
«грузило, лот»
допа́сти
«добратися; схопити»
допа́стися
«з жадністю взятися за щось; накинутися»
за-пропа́ле
«даремно»
зане́пад
занепа́дник
занепа́дництво
занепа́док
«занепад»
(заст.)
занепа́лий
занепа́сти
за́пад
«верша»
за́падень
«заглибина»
запа́дець
«людина із заходу»
запа́дина
запа́дистий
«який трохи западає»
западни́й
«розташований у западині»
запа́дний
«сніжний»
за́падниця
«западня, пастка»
западня́
«пастка; [западина]»
западове́ць
«західний вітер»
западо́к
«западня»
запа́док
«занепад; руїни; заднє стегно у тварини»
за́падь
«глибокий сніг»
западя́
«баюра, калюжа»
запа́лий
запа́стися
«опуститися, провалитися, зникнути»
запопада́ти
«сумлінно ставитися, докладати багато зусиль»
запопа́дливий
запопа́дний
запопа́сти
«дістати, роздобути, натрапити, захопити; домогтися»
запропа́лий
«даремний»
запропа́сти
«пропасти»
запропасти́ти
на́пад
на́падень
«ятір на обручі»
на́падка
«напад Ж; рибальський сак»
напа́дки
напа́дкуватий
«напасливий»
напа́дний
«тс.»
напа́дник
напа́док
«напад; переслідування»
на́падь
«напасть»
напа́сливий
на́пасни́й
«причіпливий, нав’язливий»
напа́сник
напа́сти
напастува́ти
«нападати»
на́па́сть
напропади́ме
«на погибель»
напропа́ле
невпопа́д
о́пад
«опале листя; [напад Ж; крижані бурульки або роса на деревах]»
о́пади
опа́дистий
«спадистий»
о́падка
«западина»
опадо́нько
«нещасна доля»
опа́дчина
«відходи»
о́падь
«глибокий сніг»
опа́лий
опасть
«сніг, іній на деревах»
о́пат
«снiг на деревах; несподіваний сніг; сніжна зима»
пад
«низьке місце, западина; [падіння; каскад; тераса Нед]»
па́давка
«епілепсія»
па́дали́ця
па́далишній
па́далка
пада́лник
па́дало
«парашут»
па́даль
пада́льниця
«падальна муха»
пада́люхи
«падалиця»
па́дати
па́датися
«упадати (перед кимсь)»
па́дачка
«тс.»
па́девий
«який бджоли виробляють з паді»
(мед)
па́деж
«занепад; падіж»
па́дина
«невелика долина»
пади́чій
«водоспад»
па́ді́ж
падки́й
«охочий»
падкови́тий
«старанний»
падле́чина
«тс.»
па́дли́на
«падаль»
падли́чина
«повалений вітром ліс»
па́дло́
«тс.; негідна людина»
падлю́ка
падлю́чий
падлю́чити
па́док
«випадок Нед; отвір у жорнах, крізь який сиплеться борошно О»
паду́ча
«епілепсія»
падь
«глибока долина, яр; солодка липка рідина на листі»
падьма́
(у виразі п. упа́сти «зовсім завалитись»)
пере́пад
перепа́дистий
«непостійний»
перепа́стися
«виснажитися»
піднепа́лий
піднепа́сти
«підупасти, ослабнути»
підпа́дистий
«з низьким підйомом»
(про чобіт)
підпа́сти
«бути схожим»
підупа́д
підупа́лий
підупа́сти
попа́датися
«потріскатися»
(про шкіру)
попа́дливий
«запопадливий, схильний»
попа́сти
«влучити; потрапити»
попа́стися
приопа́сти
«підупасти Нед; вибитися із сил Ме; збідніти Дз»
припа́дистий
«крутий Нед; пологий; низький у підйомі»
припадко́вий
«випадковий»
припа́дком
«випадково»
припа́дливий
«низинний»
припа́днистий
«дощовитий»
припа́док
«приступ (хвороби); [випадок]»
при́падь
«низинне місце; частина рибальської вершки»
припа́сти
«дістатися»
приупа́док
«занепад»
приупа́сти
«підупасти»
про́па́д
«погибель; падіння»
пропа́дистий
«крутий, бездонний»
пропа́дний
«пропащий»
пропа́док
«втрата»
про́падом
(у виразі пропасти п.)
пропаду́щий
«минущий»
про́падь
«пошесть»
пропа́жа
пропа́жений
«пропащий»
пропа́лий
пропасна́
«прірва»
пропа́сний
«згубний Нед; пов’язаний з пропасницею, з прірвою»
пропа́сник
«чорт ВеУг; параліч О»
пропа́сниця
пропа́сти
пропа́стливий
«крутий, з прірвами»
про́пасть
«погибель; прірва»
пропа́щий
ро́зпад
розпа́дина
«ущелина»
розпа́дно
«пристрасно»
розпа́док
розпа́лина
«тс.»
розпопа́дний
«запопадний»
спад
спадатися
«траплятися»
спа́день
«захід»
(заст.)
спа́дина
«спадиста поверхня; [водоспад Нед]»
спа́дистий
«похилий; [крутий Нед]»
спа́дки
«спадщина»
спадкі́вщина
спадко́вий
спадни́й
спа́док
«тс.»
спа́дщина
спадь
«падь на листях Нед; частина рибальської вершки»
спа́дя
«велика злива; спад»
спа́сти
«припасти, дістатися»
упад
«падіння; [нещастя]»
упада́ти
«занепадати; турбуватися, піклуватися; домагатися прихильності»
упада́тися
«доводитися, траплятися»
упа́дливий
«запопадливий»
упа́дний
(у виразі упадна година «остання година»)
упа́дник
«запобігливий чоловік»
упа́док
«падіж»
упа́донько
«горе, нещастя»
упадь
«тс.»
упа́лий
упа́ль
«опале збіжжя; гнила солома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раіδуеіtі «спускається, лягає» | авестійська |
| па́сці | білоруська |
| па́даць | білоруська |
| па́дам | болгарська |
| па́дна | болгарська |
| padać | верхньолужицька |
| fōtus «тс.» | готська |
| πούς | грецька |
| ποδός | грецька |
| fetan «падати» | давньоанглійська |
| gifeӡӡan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| padyate «падає, іде» | давньоіндійська |
| рāt «нога» | давньоіндійська |
| пасти | давньоруська |
| падати | давньоруська |
| pessum «додолу, вниз» | латинська |
| рēs | латинська |
| падне | македонська |
| padaś | нижньолужицька |
| paść | польська |
| padać | польська |
| pasti (‹ *padti) | праслов’янська |
| padati | праслов’янська |
| podъ «дно, підвалина, під» | праслов’янська |
| пасть | російська |
| па́дать | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| па̏дати | сербохорватська |
| padat' | словацька |
| pásti | словенська |
| pádati | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| падати | старослов’янська |
| padat | чеська |
акомпанеме́нт
порівняно нові запозичення через посередництво російської та німецької мов (нім. akkompaníeren «акомпанувати») з французької;
фр. accompagnement, accompagnateur є похідними від accompagner «супроводити, акомпанувати», що в старофранцузькій мові виникло на базі сполучення прийменника à «при, до» (з лат. ad «тс.») та іменника compain «товариш», яке походить від нар.-лат. * companіо «тс.; однокашник», утвореного з прийменника cum (›com-) «з, разом» та іменника pānis «хліб», пов’язаного з pāsco «пасу», спорідненим з псл. pasti, укр. па́сти;
р. аккомпанеме́нт, бр. акампанеме́нт, n. akompaniament, болг. акомпаниме́нт, схв. акомпањирати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
акомпаніа́тор
акомпанува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акампанеме́нт | білоруська |
| акомпаниме́нт | болгарська |
| *companіо «тс.; однокашник» | народнолатинська |
| pasti | праслов’янська |
| аккомпанеме́нт | російська |
| акомпањирати | сербохорватська |
| па́сти | українська |
| accompagnement | французька |
| accompagner «супроводити, акомпанувати» | ? |
| à «при, до» (з лат. ad «тс.») | ? |
| compain «товариш» | ? |
| pānis «хліб» | ? |
| pāsco «пасу» | ? |
аспе́кт
запозичення з латинської мови;
лат. aspectus «погляд, вигляд, зір» є похідним від aspecto «дивлюсь», утвореного з префікса ad- (›а-) «до-, при-» і дієслова specto «дивлюсь, спостерігаю», specio «дивлюсь», спорідненого з гр. σκέπτομαι «тс.», двн. spēhōn «шпіонити, дісл. spā «говорити правду», двн. spāhi «розумний», нвн. spähen «шпіонити, стежити», можливо, також псл. pasti, укр. па́сти;
р. бр. болг. аспе́кт, п. ч. слц. вл. aspekt, м. аспект, схв. àспек(а)т, слн. aspékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аспектъ
(1672)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аспе́кт | білоруська |
| аспе́кт | болгарська |
| aspekt | верхньолужицька |
| σκέπτομαι «тс.» | грецька |
| spēhōn «шпіонити, дісл. spā «говорити правду» | давньоверхньонімецька |
| spāhi «розумний» | давньоверхньонімецька |
| aspectus «погляд, вигляд, зір» | латинська |
| аспект | македонська |
| spähen «шпіонити, стежити» | нововерхньонімецька |
| aspekt | польська |
| pasti | праслов’янська |
| аспе́кт | російська |
| àспек (а)т | сербохорватська |
| aspekt | словацька |
| aspékt | словенська |
| па́сти | українська |
| aspekt | чеська |
| aspecto «дивлюсь» | ? |
| ad- «до-, при-» (›а-) | ? |
| specto «дивлюсь, спостерігаю» | ? |
| specio «дивлюсь» | ? |
баса́нь «крита галерея навколо церкви»
можливо, результат видозміни форми опасання «тс.», похідної від пас«пояс»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| опасання «тс.» | ? |
| пас «пояс» | ? |
запа́с
утворення з префікса заі кореня пас-, наявного у дієслові па́сти, р. с-пас-а́ть тощо;
р. бр. болг. запа́с, др. запасъ, п. zapas, м. запас (військ.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
запаса́ти
запасни́й
напаса́ти
призапа́сти
припа́с
припа́сний
«запасний»
припасти́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| запа́с | білоруська |
| запа́с | болгарська |
| запасъ | давньоруська |
| запас (військ.) | македонська |
| zapas | польська |
| с-пас-а́ть | російська |
| запа́с | російська |
| пас- | ? |
| па́сти | ? |
о́пас «варта, вартівник, охорона Ж, Пі; побоювання, острах»
похідне утворення з префіксом о- від па́сти, пасу́;
р. [о́па́с] «побоювання; охорона», [опа́ска] «передбачливість; страх; охорона, захист; небезпека», опа́сный «небезпечний», опаса́ться «побоюватися», бр. [апа́ска] «побоювання», др. опас(ь)ная грамота «охоронна грамота», опасно «уважно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опаса́тися
«побоюватися, боятися»
о́па́ска
«небезпека Ж; острах, побоювання»
опасність
«небезпека»
(з рос.?)
опа́суватися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апа́ска «побоювання» | білоруська |
| опас(ь)ная «охоронна грамота» | давньоруська |
| о́па́с «побоювання; охорона» | російська |
| опа́ска «передбачливість; страх; охорона, захист; небезпека» | українська |
| опа́сный «небезпечний» | українська |
| опаса́ться «побоюватися» | українська |
| опасно «уважно» | українська |
| о- | ? |
| па́сти | ? |
| пасу́ | ? |
фура́ж «сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці»
запозичення з французької мови;
фр. fourrage «корм, фураж» пов’язане з фр. ст. feurre (foerre, foarre, fouarre) «солома», яке походить від франк. *fôdr, спорідненого з н. Futter «корм» (двн. fuotar, свн. vuoter), дангл. fōdor, дісл. fōðr «харчі», герм. *fōþra-, fōðra-, що зводяться до іє. *pāt-, *pе̄t- від *pā- «пасти, годувати», звідки також тох. А pās-, тох. В pāsk-, псл. pasti, укр. па́сти;
р. бр. болг. м. фура́ж, п. furaż, ч. слц. furaž, вл. furaža, схв. фу̏рāж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фуражи́р
фуражиро́вка
фуражи́рувати
фура́жний
фуражува́ти
фуражува́тися
хура́ж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фура́ж | білоруська |
| фура́ж | болгарська |
| furaža | верхньолужицька |
| *fōþra- | германські |
| fōðra- | германські |
| fōdor | давньоанглійська |
| fōðr «харчі» | давньоісландська |
| *pāt- | індоєвропейська |
| *pā- «пасти, годувати» | індоєвропейська |
| *pе̄t- | індоєвропейська |
| фура́ж | македонська |
| Futter «корм» (двн. fuotar, свн. vuoter) | німецька |
| furaż | польська |
| pasti | праслов’янська |
| фура́ж | російська |
| фу̏рāж | сербохорватська |
| furaž | словацька |
| pās- | тохарська А |
| pās- | тохарська В |
| па́сти | українська |
| *fôdr | франкська |
| fourrage «корм, фураж» | французька |
| feurre «солома» (foerre, foarre, fouarre) | французька |
| foerre | французька |
| foarre | французька |
| fouarre | французька |
| furaž | чеська |
| В | ? |
спасти́ «врятувати»
утворене в християнський період за допомогою префікса съ- «з-» від дієслова па́сти «берегти, пасти»;
р. спасти́, бр. [спасці́ся] «врятуватися», др. съпасти «врятувати», ч. spasiti, слц. spasit’ «тс.», вл. spasć «уберегти», болг. спася́ «врятувати», м. спаси, схв. спа́сти, спа̑сти «тс.», стсл. съпасти, съпасати «берегти, рятувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Спас
«спаситель»
спаса́ти
спасе́нний
спасе́нник
«праведник; говільник»
спасе́ння
Спаси́тель
спа́сівка
«піст у кінці літа; сорт яблук, груш»
спа́сівський
спасівча́ний
спасі́ння
упасти́ся
«врятуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спасці́ся «врятуватися» | білоруська |
| спася́ «врятувати» | болгарська |
| spasć «уберегти» | верхньолужицька |
| съпасти «врятувати» | давньоруська |
| спаси | македонська |
| спасти́ | російська |
| спа́сти | сербохорватська |
| спа̑сти «тс.» | сербохорватська |
| spasit' «тс.» | словацька |
| съ- «з-» | старослов’янська |
| па́сти «берегти, пасти» | старослов’янська |
| съпасти | старослов’янська |
| съпасати «берегти, рятувати» | старослов’янська |
| spasiti | чеська |
спашува́ти «змарніти»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. рідк. spaszować «спасувати; поступитися; збідніти; змарніти» є похідним від paszować «поступатися; марніти, худнути», пов’язаного з pasować «тс.», що виводиться від pas «відмова брати участь у даному розиграші (до наступної роздачі карт та ін.)», якому відповідає укр. пас «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спаші́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spaszować «спасувати; поступитися; збідніти; змарніти» | польська |
| paszować «поступатися; марніти, худнути» | польська |
| pasować «тс.» | польська |
| pas «відмова брати участь у даному розиграші (до наступної роздачі карт та ін.)» | польська |
| пас «тс.» | українська |
пане́ра «корзина з верболозу для овочів»
запозичення з болгарської мови;
болг. пане́р «плетений кошик» походить від іт. paniéra «круглий кошик (з двома ручками)», що виникло з лат. pānārium «кошик для хліба», утвореного від pānis «хліб», пов’язаного з pāsco «пасу; годую; їм, харчуюся», спорідненим з гот. fōdjan «живити, вигодовувати», двн. fuotar «їжа, корм», гр. πατέομαι «їм; п’ю», псл. pasti, укр. па́сти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пане́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пане́р «плетений кошик» | болгарська |
| fōdjan «живити, вигодовувати» | готська |
| πατέομαι «їм; п’ю» | грецька |
| fuotar «їжа, корм» | давньоверхньонімецька |
| paniéra «круглий кошик (з двома ручками)» | італійська |
| pānārium «кошик для хліба» | латинська |
| pānis «хліб» | латинська |
| pāsco «пасу; годую; їм, харчуюся» | латинська |
| pasti | праслов’янська |
| па́сти | українська |
па́ства «віруючі однієї парафії, парафіяни, [пасіння]»
похідне утворення від па́сти1;
значення «парафіяни» є, очевидно, старослов’янською калькою грецького вислову ποίμνη (ποίμνιον) του̃ Χριστου̃ «отара Христа»;
р. бр. па́ства «парафіяни», др. паства «отара», п. pastwa «пасовисько; (рідко) парафіяни», ч. слц. pastva «пасовисько, вигін», вл. нл. pastwa, полаб. postvo «тс.», болг. па́ство «паства», м. паства, схв. па̏ства «тс.», стсл. паства «стадо»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ства «парафіяни» | білоруська |
| па́ство «паства» | болгарська |
| pastwa | верхньолужицька |
| паства «отара» | давньоруська |
| паства | македонська |
| pastwa | нижньолужицька |
| postvo «тс.» | полабська |
| pastwa «пасовисько; (рідко) парафіяни» | польська |
| па́ства «парафіяни» | російська |
| па̏ства «тс.» | сербохорватська |
| pastva «пасовисько, вигін» | словацька |
| паства «стадо» | старослов’янська |
| па́сти | українська |
| pastva «пасовисько, вигін» | чеська |
пастила́ «тістоподібний кондитерський виріб»
запозичення із західноєвропейських мов;
джерелом може бути фр. pastille «таблетка, пастилка, маленька кругла цукерка» або іт. pastiglia «таблетка, коржик»;
фр. pastille, іт. pastiglia виникли на підставі лат. рāstillus «кулька, пігулка; запашний коржик для жування», що є демінутивом від лат. рānis «хліб», спорідненого з рāsco «пасу», стсл. пасти, укр. па́сти;
р. пастила́, бр. пасціла́, п. pastylka, ч. слц. вл. pastila, схв. пàстила, слн. pastíla «солодка таблетка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пастила́ж
«фігурний виріб з тіста, цукру; скульптура з розім’ятої і обпаленої глини»
пасти́лка
пасти́льний
пасти́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пасціла́ | білоруська |
| pastila | верхньолужицька |
| pastiglia «таблетка, коржик» | італійська |
| pastiglia | італійська |
| рāstillus «кулька, пігулка; запашний коржик для жування» | латинська |
| рānis «хліб» | латинська |
| рāsco «пасу» | латинська |
| pastylka | польська |
| пастила́ | російська |
| пàстила | сербохорватська |
| pastila | словацька |
| pastíla «солодка таблетка» | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| па́сти | українська |
| pastille «таблетка, пастилка, маленька кругла цукерка» | французька |
| pastille | французька |
| pastila | чеська |
па́стор «парафіяльний священик у протестантській церкві»
запозичення з німецької мови;
нвн. Рástor «тс.», свн. pastor «священик», снн. pastōr, нн. páster «тс.» походять від слат. pastor «духовний пастир, духовний отець», що виникло на підставі лат. рāstor «пастух, пастир», пов’язаного з рāsco «пасу, годую, доглядаю», з яким споріднені псл. pasti, укр. па́сти;
р. па́сто́р, бр. па́стар, п. ч. слц. pastor, болг. м. па́стор, схв. па̏стор, слн. pástor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пастора́т
па́сторство
па́сторша
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́стар | білоруська |
| па́стор | болгарська |
| рāstor «пастух, пастир» | латинська |
| рāsco «пасу, годую, доглядаю» | латинська |
| па́стор | македонська |
| páster «тс.» | нижньонімецька |
| Рástor «тс.» | нововерхньонімецька |
| pastor | польська |
| pasti | праслов’янська |
| па́сто́р | російська |
| па̏стор | сербохорватська |
| pastor «священик» | середньоверхньнімецька |
| pastor «духовний пастир, духовний отець» | середньолатинська |
| pastōr | середньонижньонімецька |
| pastor | словацька |
| pástor | словенська |
| па́сти | українська |
| pastor | чеська |
пасту́х «пастушок, Rallus aquaticus L.» (орн.)
пов’язане з па́сти;
назви зумовлені, очевидно, різними ознаками, зокрема тим, що пастушок, утікаючи від переслідування, бігає подібно до плиски білої, яка має діалектні назви [пасту́шка, пастушо́к, пасти́рка], або тим, що деякі з цих птахів кричать «ду-ду», подібно до пастуха, який грає на сопілці;
назва рожевого шпака може бути калькою латинського терміна Pastor, букв. «пастух»;
р. [пасту́х] «лиска, Fulica atra L.; водяна курочка, Porzana pusilla Pall., Porzana parva (Scopoli)», пастушки́ «пастушкові»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пастух рожевий
«рожевий шпак, Pastor roseus L.»
пастухуваті
«Rallidae»
пасту́шка
«одуд, Upupa epops L.»
пастушко́ві
«тс.»
пастушо́к
«Rallus aquaticus»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Pastor | латинська |
| пасту́х «лиска, Fulica atra L.; водяна курочка, Porzana pusilla Pall., Porzana parva (Scopoli)» | російська |
| па́сти | українська |
| пасту́шка | українська |
| пастушо́к | українська |
| пасти́рка | українська |
| пастушки́ «пастушкові» | українська |
па́трити «дивитися, пильнувати, спостерігати»
псл. patriti «дивитися, доглядати»;
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого зіставляється з дінд. pāti «стереже, пасе», лат. pāsco «пасу; доглядаю; годую», псл. pasti, укр. па́сти;
виводиться також як давнє запозичення (Трубачев Этимология 1965, 48; Мартынов Язык 47; Dukova ZfSl 24/1, 14) від ір. *pātr- (ав. pārāi) «стерегти, охороняти, захищати»;
думка (Machek ESJČ 438) про спорідненість з р. смотре́ть (а отже, й з укр. [смотрі́ти]) недостатньо обґрунтована;
не виключена можливість запозичення в українську (як і білоруську) мову з польської;
бр. [па́трыць] «шукати, виглядати», п. patrzeć, patrzyć «тс.», ч. patřiti «тс.; належати», слц. pátrat «розшукувати», схв. па̏трити «належати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опате́рний
«обачний»
опа́трний
«тс.; обережний»
патрикова́ти
патрикува́т
патрува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pāvrāi | авестійська |
| па́трыць «шукати, виглядати» | білоруська |
| pāti «стереже, пасе» | давньоіндійська |
| *pātr- «стерегти, охороняти, захищати» (ав. pārāi) | іранські |
| pāsco «пасу; доглядаю; годую» | латинська |
| patrzeć «тс.» | польська |
| patrzyć «тс.» | польська |
| patriti «дивитися, доглядати» | праслов’янська |
| pasti | праслов’янська |
| смотре́ть (а отже, й з укр. [смотрі́ти]) | російська |
| па̏трити «належати» | сербохорватська |
| pátrat «розшукувати» | словацька |
| па́сти | українська |
| patřiti «тс.; належати» | чеська |
компа́нія «товариство; [військовий загін]»
через польське посередництво запозичено з італійської мови;
іт. compagnia «товариство» походить від нар.-лат. *compānia, утвореного за допомогою прийменника cum «разом» від іменника panis «хліб», пов’язаного з pāsco «годую, пасу», спорідненим з псл. pasti, укр. па́сти;
первісне значення – «група людей, що разом їсть хліб»;
р. болг. компа́ния, бр. кампанія, п. kompania, ч. kompanie, слц. kompánia, вл. kompanija, м. компанија, схв. компàнија, слн. Kompaníja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ковпанува́ти
«бути колегою по роботі»
компани́ст
«товариш»
компані́єць
«козак легкокінного гетьманського полку»
(іст.)
компані́йський
компані́йці
«легка регулярна кіннота»
(іст.)
компані́йщик
«тс.»
компа́нство
«вояцтво»
(іст.)
компанчик
«солдат»
компаньйо́н
компонува́ти
«товаришувати»
кумпа́н
«компаньйон»
кумпа́нія
«товариство»
кумпа́нство
«товариство; (іст.) вояцтво Я»
кунпа́нія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кампанія | білоруська |
| компа́ния | болгарська |
| kompanija | верхньолужицька |
| compagnia «товариство» | італійська |
| компанија | македонська |
| *compānia | народнолатинська |
| kompania | польська |
| pasti | праслов’янська |
| компа́ния | російська |
| компàнија | сербохорватська |
| kompánia | словацька |
| Kompaníja | словенська |
| па́сти | українська |
| kompanie | чеська |
| cum «разом» | ? |
| panis «хліб» | ? |
| pāsco «годую, пасу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України