ПАРТАЦЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
парта́ч «людина, яка робить що-небудь невміло або недбало»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. partacz «халтурник, партач, поганий ремісник» (у середньовіччя – «ремісник, що не належав до цеху») походить від partać «халтурити, партачити; ткати, перетинати нитками», пов’язаного з part «цупке полотно домашнього виробництва», якому відповідає укр. [порт] «конопляна або лляна нитка в сукні; полотняна хустка»;
р. парта́ч, порта́ч, бр. парта́ч;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парта́цтво
парта́цький
парта́чити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парта́ч | білоруська |
| partacz «халтурник, партач, поганий ремісник» (у середньовіччя -- «ремісник, що не належав до цеху») | польська |
| partać «халтурити, партачити; ткати, перетинати нитками» | польська |
| part «цупке полотно домашнього виробництва» | польська |
| парта́ч | російська |
| порта́ч | російська |
| порт «конопляна або лляна нитка в сукні; полотняна хустка» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України