ПАРОК — ЕТИМОЛОГІЯ

пар «рілля, залишена на одне літо без посіву»

зводиться також (Варбот Этимология 1977, 25–28) до псл. *porti «орати, мотижити, корчувати» (пор. [по́рпати] «розпушувати ралом», р. [прать] «мотижити і корчувати») або до porati «обробляти» (пор. по́рати «обробляти (землю)», п. porać się (parać się) «займатися, трудитися») чи до *perti «перти; топтати» (як толо́ка «пар» пов’язане з товкти́, псл. *tъl̥kti в значенні «витоптувати худобою при випасанні»);
здебільшого пов’язується з па́ра, па́рити, прі́ти в значенні «гноїти, перегнивати»;
остаточно не з’ясоване;
р. бр. пар, п. (помор.) [pu̯opar] «парове поле»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

парані́вка «земля, зорана на зиму»
па́рена «толока»
парена́ти «орати на зяб»
парени́на «пар»
па́ренити
парени́ця
па́ренувати
па́рина «тс.»
парина́ти «тс.»
па́ринина «неглибоко зорана земля під посів»
паринува́ти «лежати під паром»
па́рити «залишати під паром (землю)»
парі́ «осінні й весняні сходи посівів»
паровина́ «поле, зоране на зяб»
паро́к «поле, на якому росло просо»
пі́дпарок «поле, виоране після скошення хліба, на якому будуть сіяти восени»
попа́р «пар»
по́пар «земля, зорана на зиму»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пар білоруська
porać się «займатися, трудитися» (parać się) польська
puopar «парове поле» (помор.) польська
*porti «орати, мотижити, корчувати» (пор. [по́рпати] «розпушувати ралом», р. [прать] «мотижити і корчувати») праслов’янська
porati «обробляти» (пор. по́рати «обробляти (землю) праслов’янська
*perti «перти; топтати» (як толо́ка «пар» пов’язане з товкти́, псл. *tъl̥kti в значенні «витоптувати худобою при випасанні») праслов’янська
*tъl̥kti праслов’янська
прать російська
пар російська
па́ра українська
па́рити українська
прі́ти «гноїти, перегнивати» українська

па́ра «двоє»

запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара», спорідненого з ав. pairyante «порівнюються, зіставляються», гр. πέρνημι «продаю, торгую» (власне, «даю за рівну вартість»), дінд. práti «проти», псл. protivъ «тс.», укр. про́ти;
р. бр. па́ра, п. para, ч. слц. pár, м. пар, схв. пȃр, слн. pár;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напа́рник
непарни́стий «непарний»
пари́стий «парний, спарений»
па́рка «пара; час токування у птахів»
парма́ «парою»
па́рний
парови́й «парний»
парови́ця «парні воли, запряжені разом; спарований одяг, одягнений разом»
паро́к «снопи житньої соломи для покрівлі, які в’яжуться по два разом»
парома́ «тс.»
парува́льний
попа́рно «по двоє»
ро́зпари «непарні воли»
ро́зпарки «не парні» (про чоботи, рукавиці)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pairyante «порівнюються, зіставляються» авестійська
па́ра білоруська
πέρνημι «продаю, торгую» (власне, «даю за рівну вартість») грецька
pā˘r давньоверхньонімецька
práti «проти» давньоіндійська
pār «рівний, однаковий, парний; пара» латинська
пар македонська
Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») нововерхньонімецька
para польська
protivъ «тс.» праслов’янська
па́ра російська
пȃр сербохорватська
pā˘r середньоверхньнімецька
pár словацька
pár словенська
про́ти українська
pár чеська

поро́к «вада, хиба»

очевидно, через російське і, далі, давньоруське посередництво запозичено зі старослов’янської мови;
стсл. порокъ «догана, докір, хула», як і вл. porok «осуд, гана; недолік», нл. porok «осуд, докір», походить від псл. porokъ «тс.», утвореного за допомогою префікса po- «по-» від дієслова *rekti «говорити»;
р. болг. поро́к, бр. паро́к, др. порокъ «недолік, вада; нарікання, докір», слц. заст. porok «вада», м. порок «вада, хиба», схв. по̀рок «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

незапоро́чени «незаплямований»
незапоро́шени «тс.»
непо́рок «чесність»
непоро́ки «погані чутки Ж; недобра слава»
опоро́к «порок»
опоро́ка «неслава»
поро́чити «ганьбити, паплюжити, знеславлювати»
поро́чний «який має пороки; розпусний; хибний»
пренепоро́чний
споро́кати «забруднити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паро́к білоруська
поро́к болгарська
porok «осуд, гана; недолік» верхньолужицька
порокъ «недолік, вада; нарікання, докір» давньоруська
порок «вада, хиба» македонська
porok «осуд, докір» нижньолужицька
porokъ «тс.» праслов’янська
*rekti «говорити» праслов’янська
поро́к російська
по̀рок «тс.» сербохорватська
порокъ «догана, докір, хула» старослов’янська

па́рка «за римською міфологією -- одна з трьох богинь долі, які від народження людини до смерті пряли її «нитку» (міф.)

лат. Parca «богиня долі» походить від дієслова pario «народжую», пов’язаного з paro «готую, влаштовую, організовую»;
запозичення з латинської мови;
р. бр. болг. па́рка, п. Parka, слн. párka;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́рка білоруська
па́рка болгарська
Parca «богиня долі» латинська
pario «народжую» латинська
paro «готую, влаштовую, організовую» латинська
Parka польська
па́рка російська
párka словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України