ПАРК — ЕТИМОЛОГІЯ
парк
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Park, фр. parc, англ. park походять від слат. parricus «обгороджене місце, парк», яке зводиться до іберійського *parra «ґрати, решітка, шпалерник (для квітів), підпірки (для фруктових дерев)»;
р. бр. болг. м. парк, п. ч. слц. вл. park, схв. па̏рк, слн. párk;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| park | англійська |
| парк | білоруська |
| парк | болгарська |
| park | верхньолужицька |
| парк | македонська |
| Park | німецька |
| park | польська |
| парк | російська |
| па̏рк | сербохорватська |
| parricus «обгороджене місце, парк» | середньолатинська |
| park | словацька |
| párk | словенська |
| parc | французька |
| park | чеська |
| *parra «ґрати, решітка, шпалерник (для квітів), підпірки (для фруктових дерев)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України