ПАНЧОХА — ЕТИМОЛОГІЯ

панчо́ха

через польське і словацьке посередництво запозичено з німецької мови;
н. Búndschuh «в’язаний черевик; легке, в’язане шнурами аж до колін селянське взуття», австр. [puntschuch], свн. buntschuoch «тс.» утворені з основ Bund «в’язка, в’язанка, моток», пов’язаного з binden «в’язати, плести», і Schuh (свн. schuoch, двн. scuoh) «черевик, взуття», спорідненого з днн. skōh, дісл. skōr, дат. шв. sko, гот. skōhs «тс.»;
р. [панчо́ха, па́нчехи], бр. панчо́ха, п. pończocha, ч. punčocha, слц. pančucha, вл. punčoch;
Фонетичні та словотвірні варіанти

панчі́шка
панчі́шний
панчі́шник «робітник, який виготовляє панчохи»
панчі́шництво
панчі́шниця
панчохи (1596)
пончо́шенка «панчішка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
puntschuch австрійський
панчо́ха білоруська
punčoch верхньолужицька
skōhs «тс.» готська
scuoh «черевик, взуття» давньоверхньонімецька
skōr давньоісландська
skōh давньонижньонімецька
sko датська
Búndschuh «в’язаний черевик; легке, в’язане шнурами аж до колін селянське взуття» німецька
Bund «в’язка, в’язанка, моток» німецька
binden «в’язати, плести» німецька
pończocha польська
панчо́ха російська
па́нчехи російська
buntschuoch «тс.» середньоверхньнімецька
schuoch середньоверхньнімецька
pančucha словацька
punčocha чеська
sko шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України