ПАНВА — ЕТИМОЛОГІЯ
па́нва́ «сковорода»
двн. phanna «сковорода» (свн. pfanne «тс.») зводиться до лат. patina «миска, неглибока каструля, сковорода» (› нар.-лат. *patna › panna), що походить від гр. πατάνη «плоске блюдо, тарілка, сковорода», пов’язаного з πετάννυμι «розстеляю, розгортаю, розширюю», яке прямих позагрецьких відповідників не має;
п. panew «сковорода», panewka «панівка; сковорідка» виникло з псл. *pany «сковорода», яке вважається давнім німецьким запозиченням;
запозичено з польської мови не пізніше середини XVI ст;
бр. [панва] «сковорода», ч. pánev, pánvička, слц. panva, вл. pónoj, pónwička, нл. panej, panewka, panwa, болг. м. па́ница, схв. пàница, слн. pônev «тс.», р.-цсл. паны «жаровня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́нвиця
«подружнє ложе»
панвя́р
«виготовлювач сковорід»
пані́вка
«частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох; [заглиблення, в якому крутиться нижній кінець веретена шестерні в млині; лист, бляха; сковорода Нед]»
пані́лка
«панівка; сковорода»
пано́вка
«панівка Пі; невелика сковорода ВеЛ»
па́новка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| панва «сковорода» | білоруська |
| па́ница | болгарська |
| pónoj | верхньолужицька |
| pónwička | верхньолужицька |
| πατάνη «плоске блюдо, тарілка, сковорода» | грецька |
| πετάννυμι «розстеляю, розгортаю, розширюю» | грецька |
| phanna «сковорода» (свн. pfanne «тс.») | давньоверхньонімецька |
| patina «миска, неглибока каструля, сковорода» (› нар.-лат. *patna › panna) | латинська |
| па́ница | македонська |
| *patna | народнолатинська |
| panej | нижньолужицька |
| panewka | нижньолужицька |
| panwa | нижньолужицька |
| panew «сковорода» | польська |
| panewka «панівка; сковорідка» | польська |
| *pany «сковорода» | праслов’янська |
| паны «жаровня» | русько-церковнослов’янська |
| пàница | сербохорватська |
| pfanne | середньоверхньнімецька |
| pfanne | середньоверхньнімецька |
| panva | словацька |
| pônev «тс.» | словенська |
| pánev | чеська |
| pánvička | чеська |
пампу́ха «пампушка»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. Pfannkuchen «оладок, млинець» (видозмінене, можливо, під впливом слов’янської морфеми пух-, пор. пухки́й, пу́хнути) утворене з основ іменників Pfanne «сковорода», що виникло з двн. pfannа (свн. pfannе), до якого зводиться псл. *pany, укр. [па́нва] «тс.», і Kuchen «пиріг, печиво» (двн. chuohho, kuocho, свн. kuoche), спорідненого з снн. снідерл. kōke, сангл. cake, дісл. kaka «тс.»;
р. бр. пампу́шка, п. pampuch, pampuszka, pańtuch, pańkuk, ч. pampuška, слц. вл. pampuch, нл. paḿpug, pampuch, pampuk, pampušk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пампу́х
пампу́шка
пампу́шкуватий
«який нагадує собою пампушку; пухкий»
пампу́шок
панпу́х
панпу́ха
панпу́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пампу́шка | білоруська |
| pampuch | верхньолужицька |
| pfannа (свн. pfannе) | давньоверхньонімецька |
| chuohho | давньоверхньонімецька |
| kuocho | давньоверхньонімецька |
| kaka «тс.» | давньоісландська |
| paḿpug | нижньолужицька |
| pampuch | нижньолужицька |
| pampuk | нижньолужицька |
| pampušk | нижньолужицька |
| Pfannkuchen «оладок, млинець» (видозмінене, можливо, під впливом слов’янської морфеми пух-, пор. пухки́й, пу́хнути) | німецька |
| Pfanne «сковорода» | німецька |
| Kuchen «пиріг, печиво» (двн. chuohho, kuocho, свн. kuoche) | німецька |
| pampuch | польська |
| pampuszka | польська |
| pańtuch | польська |
| pańkuk | польська |
| *pany | праслов’янська |
| пампу́шка | російська |
| cake | середньоанглійська |
| pfannе | середньоверхньнімецька |
| pfannе | середньоверхньнімецька |
| pfannе | середньоверхньнімецька |
| kuoche | середньоверхньнімецька |
| pfannе | середньоверхньнімецька |
| kuoche | середньоверхньнімецька |
| pfannе | середньоверхньнімецька |
| kōke | середньонижньонімецька |
| kōke | середньонідерландська |
| pampuch | словацька |
| па́нва «тс.» | українська |
| pampuška | чеська |
пан
менш переконливе традиційне пов’язування *gъpanъ з [жупа́н] «начальник округу (у різних слов’янських землях)» (Фасмер ІІІ 195–196; Преобр. ІІ 13; Brückner 393; Holub–Lyer 355);
недостатньо обґрунтованою є й спроба (Machek ESJČ 431; Holub–Kop. 263) пояснення panъ як вторинного утворення до panі, яке зіставляється з гр. πότνια «володарка, пані», дінд. pátnī «тс.»;
безпідставною була спроба (Соболевский РФВ 71, 442–443) відокремлення panъ від *gъpanъ і пояснення його як запозичення з дакійської мови;
ір. *gu-pāna-/ *gau-pāna- «коров’ячий пастух, охоронець скоту» складалося з основ ір. gau- «корова, бик, велика рогата худоба» і pāna- «захист, охорона, сторожа», похідної від *pā- «берегти, захищати»;
очевидно, запозичення з давньоіранського джерела;
п. pan, як і ч. pán, ст. hpán, слц. pán, вл. нл. pan, зводиться до псл. [*gъpanъ], що цілком певної етимології не має;
запозичення з польської мови;
р. бр. болг. м. пан;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́панок
«молодий пан»
впанова́тися
«утвердитися в пануванні, в панстві»
допанува́тися
допа́нькатися
запані́ти
запанчитися
«загордитися, зазнатися»
недо́панок
«той, хто вдає із себе пана»
непанща́нний
«не зобов’язаний відбувати панщину»
опанува́ти
опанува́тися
«прийти до влади»
опану́ть
«охопити, оволодіти»
па́йнщина
«тс.»
панва́
(зб.)
па́нвія
«пані»
паневкави́то
«по-панському»
пане́нський
«дівоцький»
пане́нтьо
«паненя»
пане́ньство
«незайманість, непорочність»«паночок»
паненя́
«дитина пана»
паненя́тко
«тс.»
па́нея
«пані»
пани
(1378)
пани́ско
«пан»
пани́ти
«подобатися або бути потрібним; [служити Шух]»
пани́тися
«триматися по-панському»
пани́ч
пани́чик
(зменш.)
паничі́вський
паничува́ти
«жити як панич»
паничъ
(1426)
па́ні
панівни́й
па́нійка
(зменш.)
пані́ти
«триматися по-панському; байдикувати»
панія
(1480)
па́нія
«пані»
па́нка
«панна, пані»
панна
(XV ст.)
па́нна
па́нночка
(зменш.)
панну́ня
панну́ся
«тс.»
панова́
«панва»
пановати
(1499)
панови́тий
«гордовитий, як пан»
пановли́вий
«панівний»
пано́к
пано́та́
(зб.)
паноша
«дрібний шляхтич»
(1433--1443)
пано́ша
пано́шитися
«панитися»
панскии
(1435)
панство
«держава»
(1388)
па́нство
панува́ти
пану́ньо
«паночок»
па́нцтво
«тс.»
панча́
«паненя»
панчу́к
«панич»
панща́ни́н
«кріпак»
панща́нний
панща́нник
панща́р
«тс.»
панщи́зна
«панщина»
панщизня́ний
па́нщина́
па́нщинний
па́нщинник
«кріпак»
панщо́ни
«кріпаки»
панъ
(1349)
панъну
(1471)
паны
(1462)
па́нькати
па́нькатися
паньскова́тий
«пановитий»
па́ньство
па́ньчи́на
паню́га́
(знев.)
паня́
«дитина пана чи пані»
па́ня
«пані»
паня́га
«панюга»
паня́не
«панове»
паня́нин
«пан»
паня́нка
«панна»
паня́нство
«дівування»
паня́нський
«належний панянці; [дівочий, незайманий]»
паня́тко
«паненя»
пі́дпа́нок
«не дуже багатий або збіднілий пан; той, хто перебуває на службі у пана»
по-па́нськи
по-па́нській
«по-панському»
по-па́нському
полу́панок
попані́ти
«стати паном»
попаня́читися
«попаніти»
розпано́шитися
«стати паном; прийти до влади; встановитися»
спані́лий
«який став паном; з панськими манерами, звичками»
спані́ти
«запаніти»
спано́шитися
«тс.»
упанува́тися
«стати володарем панського маєтку»
упа́нькати
«умовити когось, запобігливо догодити, прислужитися, добившись вигоди з цього»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пан | білоруська |
| пан | болгарська |
| pan | верхньолужицька |
| πότνια «володарка, пані» | грецька |
| pátnī «тс.» | давньоіндійська |
| *gu-pāna-/ *gau-pāna- «коров’ячий пастух, охоронець скоту» | іранські |
| gau- «корова, бик, велика рогата худоба» | іранські |
| pāna- «захист, охорона, сторожа» | іранські |
| пан | македонська |
| pan | нижньолужицька |
| pan | польська |
| *gъpanъ | праслов’янська |
| *gъpanъ | праслов’янська |
| пан | російська |
| pán | словацька |
| жупа́н «начальник округу (у різних слов’янських землях)» | українська |
| pán | чеська |
| hpán | чеська |
па́нійка «оладка, пампушка»
результат видозміни деетимологізованої форми [па́нівка], похідної від па́нва́ «сковорода»;
первісне значення – «спечене чи підсмажене на сковорідці»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́нівка | українська |
| па́нва́ «сковорода» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України