ПАНАС — ЕТИМОЛОГІЯ

пана́с «гра в піжмурки»

очевидно, походить від імені Пана́с;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Пана́с українська

Афана́сїй

через посередництво старослов’янської мови запозичено з грецької;
гр. Ἀϑανάσιος походить від прикметника ἀϑάνατος «безсмертний», утвореного з заперечної частки ἀ- «не-, без-» та іменника ϑάνατος «смерть», спорідненого з дінд.áadhvanīt «він згас, він зник», dhvāntáḥ «темний, похмурий», ірл. du(i)ne «смертний»;
р. Афана́сий, бр. Апана́с, др. Афанасии, п. Atanazy, ч. Athanasius, слц. Atanáz, ст. Atanázius, болг. Атана́с, схв. Атанàсије, Атàнас, слн. Atanazij, стсл. Аданасии, Атанасии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Автана́с
Атана́с
Атана́сій
Афта́н
Аѳана́сій «бесъмрътенъ... бесмертный» (1627)
Опана́с
Пана́с
Тана́сій
Тана́сь
Тасько́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Апана́с білоруська
Атана́с болгарська
Ἀϑανάσιος походить від прикметника ἀϑάνατος «безсмертний» грецька
Афанасии давньоруська
du(i)ne «смертний» ірландська
Atanazy польська
Афана́сий російська
Атанàсије сербохорватська
Atanáz словацька
Atanazij словенська
Аданасии старослов’янська
Атàнас українська
Athanasius чеська
ἀ- «не-, без-» ?
ϑάνατος «смерть» ?
дінд.áadhvanīt «він згас, він зник» ?
dhvāntáḥ «темний, похмурий» ?
Atanázius ?

припана́сити «причепити» (безос.)

неясне;
можливо, пов’язане з власним ім’ям Пана́с або з грою в панаса;
Фонетичні та словотвірні варіанти

припана́ситися «причепитися»
присана́пити «тс.»
присана́питися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Пана́с українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України