ПАЗОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

паз «вузька довга щілина між дошками, колодами і т. ін.; виїмка, заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі»

псл. pazъ;
споріднене з гр. πήγνυμι «скріплюю», πη̃γμα «підставка, полиця», πάγος «лід, мороз», лат. pango «вдавлюю, вирізаю, вбиваю», compāges «стик, паз, шов», ав. pas- «в’язати», гот. fahan «схоплювати», двн. fah «обійми; мур; відділення», нвн. Fach «відділ, галузь, ділянка», а також з лат. pacīsco, pacīscor «укладаю договір», pactum «пакт, договір», двн. fuoga «паз, шов», fāhan, fangan «ловити, піймати»;
іє. *pag-/pak- «зміцнювати, скріплювати, зв’язувати, плести»;
р. бр. паз, др. пазъ, п. ч. paz;
Фонетичні та словотвірні варіанти

па́зовий
пазови́к
пазува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паз білоруська
fahan «схоплювати» готська
πήγνυμι «скріплюю» грецька
πη̃γμα «підставка, полиця» грецька
πάγος «лід, мороз» грецька
fah «обійми; мур; відділення» давньоверхньонімецька
fuoga «паз, шов» давньоверхньонімецька
fāhan давньоверхньонімецька
fangan «ловити, піймати» давньоверхньонімецька
пазъ давньоруська
pango «вдавлюю, вирізаю, вбиваю» латинська
compāges «стик, паз, шов» латинська
pacīsco латинська
pacīscor «укладаю договір» латинська
pactum «пакт, договір» латинська
Fach «відділ, галузь, ділянка» нововерхньонімецька
paz польська
pazъ праслов’янська
паз російська
paz чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України