П'ЯТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
сп'я́тка «путо, бабка (надкопитний суглоб у коня)»
очевидно, залишок псл. *sъpętъka «путо», пов’язаного чергуванням голосних з pǫto «тс.»;
споріднене також з п’я́тка «задня частина ступні», п’ята́ «тс.; опорна частина чого-небудь, іноді місце з’єднання з чимсь» (псл. pęta);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сп'яткови́й
(у сполученні сп’яткова́ кість «кутова кістка, кістка надкопитного суглоба у коня»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *sъpętъka «путо» | праслов’янська |
| pǫto «тс.» | праслов’янська |
| п'я́тка «задня частина ступні» | українська |
| п'ята́ «тс.; опорна частина чого-небудь, іноді місце з’єднання з чимсь» (псл. pęta) | українська |
п'ята́
псл. pętа «п’ята, нога, копито», пов’язане з pęti, pьnǫ «розтягувати, напинати»;
споріднене з лит. péntis «обух», pentìnas «шпора», прус. pentis «п’ята», афг. pūnda (з *pāntā) «тс.»;
р. бр. пята́, др. пята, п. pięta, ч. pata, слц. päta, вл. pjata, нл. pěta, полаб. ṕǫ́ta, болг. пета́, м. схв. пе́та, слн. pȇta, стсл. пѧта;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безп'я́тко
«чорт»
ви́сп'яток
«задник, закаблук»
зап'я́тки
за́п'я́ток
«задня частина п’яти, задник, закаблук»
на́п'яток
«короткі шкарпетки, що надягаються на п’яти і пальці»
п'я́тка
п'ятни́к
«дверний гак»
підп'я́тник
підп'я́ток
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pūnda «тс.» (з *pāntā) | афганська |
| пята́ | білоруська |
| пета́ | болгарська |
| pjata | верхньолужицька |
| пята | давньоруська |
| péntis «обух» | литовська |
| pentìnas «шпора» | литовська |
| пе́та | македонська |
| pěta | нижньолужицька |
| ṕǫ́ta | полабська |
| pięta | польська |
| pętа «п’ята, нога, копито» | праслов’янська |
| pьnǫ «розтягувати, напинати» | праслов’янська |
| pęti | праслов’янська |
| pęti | праслов’янська |
| pentis «п’ята» | прусська |
| пята́ | російська |
| пе́та | сербохорватська |
| päta | словацька |
| pȇta | словенська |
| пѧта | старослов’янська |
| pata | чеська |
п'ять
псл. pętь, похідне від pętъ «п’ятий»;
споріднене з лит. pеnkì «п’ять», peñktas «п’ятий», лтс. pìeci «п’ять», гот. двн. fimf, нвн. fünf, англ. five, дірл. cóic «тс.», cóiced «п’ятий», гол. pempe «п’ять», лат. quīnque «тс.», quīntus «п’ятий», гр. πέντε «п’ять», πέμπτος «п’ятий», алб. pesë «п’ять», вірм. hing, дінд. páñca, pañktíḥ «тс.», pañcatháḥ «п’ятий», ав. panča «п’ять», тох. А päñ «тс.», pant «п’ятий», В piś «п’ять», рiñkte «п’ятий»;
іє. *penku̯e «п’ять», *penku̯tos «п’ятий»;
р. пять, бр. пяць, др. пять, п. pięć, ч. pět, слц. pät’, вл. pjeć, нл. pěś, полаб. pąt, болг. пет, м. пет, [пент], схв. пе̑т, слн. pét, стсл. пѧть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
п'ята́к
п'ятачо́к
«п’ятаки»
п'ята́шний
«вартий п’ятака»
п'ятери́к
«міра або предмет з п’яти частин; п’ятикінна упряжка»
п'ятери́ця
«ляпас»
п'я́те́ро
п'я́тий
п'яти́на
«п’ята частина»
п'яті́рка
п'ятірни́й
п'ятірня́
п'яті́рочник
п'я́тка
п'я́ток
«п’ятка (гроші)»
п'я́туха
«гречка, посіяна на п’ятий тиждень після Світлої неділі»
п'ятчи́на
«п’ять карбованців»
петере́нка
«дитяча іграшка»
петерня́
«копа, що складається з 50 снопів; п’ять пальців руки»
петечо́к
«місце для смолокуріння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| panča «п’ять» | авестійська |
| pesë «п’ять» | албанська |
| five | англійська |
| пяць | білоруська |
| пет | болгарська |
| pjeć | верхньолужицька |
| hing | вірменська |
| pempe «п’ять» | голландська |
| fimf | готська |
| πέντε «п’ять» | грецька |
| πέμπτος «п’ятий» | грецька |
| fimf | давньоверхньонімецька |
| páñca | давньоіндійська |
| pañktíḥ «тс.» | давньоіндійська |
| pañcatháḥ «п’ятий» | давньоіндійська |
| cóic «тс.» | давньоірландська |
| cóiced «п’ятий» | давньоірландська |
| пять | давньоруська |
| *penku̯e «п’ять» | індоєвропейська |
| *penku̯tos «п’ятий» | індоєвропейська |
| quīnque «тс.» | латинська |
| quīntus «п’ятий» | латинська |
| pìeci «п’ять» | латиська |
| pеnkì «п’ять» | литовська |
| peñktas «п’ятий» | литовська |
| пет | македонська |
| пент | македонська |
| pěś | нижньолужицька |
| fünf | нововерхньонімецька |
| pąt | полабська |
| pięć | польська |
| pętь | праслов’янська |
| pętъ «п’ятий» | праслов’янська |
| пять | російська |
| пе̑т | сербохорватська |
| pät' | словацька |
| pét | словенська |
| пѧть | старослов’янська |
| päñ «тс.» | тохарська А |
| pant «п’ятий» | тохарська А |
| piś «п’ять» | тохарська В |
| рiñkte «п’ятий» | тохарська В |
| pět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України