ОХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ох (виг.)
результат фонематичного оформлення первісного вигуку ох;
р. бр. др. болг. м. ох, ч. слц. вл. нл. och, схв. о̏х, слн. о̀h;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́хати
о́хкати
о́хми
«зітхання»
охохо́
охті́ти
«охати, скаржитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ох | білоруська |
| ох | болгарська |
| och | верхньолужицька |
| ох | давньоруська |
| ох | македонська |
| och | нижньолужицька |
| ох | російська |
| х | сербохорватська |
| och | словацька |
| о̀h | словенська |
| och | чеська |
| ох | ? |
ой (вигук для вираження різноманітних почуттів; емоційно-експресивна або підсилювальна частка)
результат фонематичного оформлення інстинктивного вигуку, паралельний до ай, о2, ох;
р. бр. болг. ой, п. ч. слц. oj, м. oj, схв. jо̑j, слн. jój;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ой-о́й
ой-ой-о́й
оййойо́й
(вигук здивування й болю)
о́йкання
о́йкати
о́йкіт
о́йкнути
ойо́йкання
ойо́йкати
ойо́йкнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ой | білоруська |
| ой | болгарська |
| oj | македонська |
| oj | польська |
| ой | російська |
| j | сербохорватська |
| oj | словацька |
| jój | словенська |
| oj | чеська |
| ай | ? |
| о | ? |
| ох | ? |
о́хматися «бажати, прагнути»
не зовсім ясне;
можливо, результат злиття виразу ох, мати або похідне утворення від [о́хми] «зітхання», пов’язаного з ох;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́хмання
«бажання»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ох | ? |
| о́хми «зітхання» | ? |
| ох | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України