ОТО — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. oto, утворене з частки о і займенникового компонента to, етимологічно тотожного з tъ «той», to «те»;

п. oto «от, ось»;

оді-;

усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;

псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;

споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;

р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;

результат видозміни давнішого ото́ «тс.»;

р. вот, бр. [от], п. ot, ч. [ot];