ОТ-ОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
от (частка, прислівник, сполучник)
результат видозміни давнішого ото́ «тс.»;
р. вот, бр. [от], п. ot, ч. [ot];
Фонетичні та словотвірні варіанти
от-от
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| от | білоруська |
| ot | польська |
| вот | російська |
| ot | чеська |
| ото́ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України