ОСІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вісь
від іє. *aĝ- «гнати, рухати»;
споріднене з лит. ašìs «вісь», лтс. ass, прус. assis, дінд. ákṣa-, ав. aša-, лат. axis «вісь», гр. ἄξων, двн. ahsa, нвн. Achse «тс.», ірл. aiss «віз»;
псл. osь;
р. др. ось, бр. вось, п. oś, ч. ст. слц. os, вл. wóska, нл. wos, woska, полаб. vüs (vis), болг. ос, схв. ôс, слн. ós, стсл. ось;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́сни́й
ві́сник
«струг, ніж вісний»
вісня́к
«тс.»
осьови́й
о́ся
«вісь»
підві́сник
(тех.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aša- | авестійська |
| вось | білоруська |
| ос | болгарська |
| wóska | верхньолужицька |
| ἄξων | грецька |
| ahsa | давньоверхньонімецька |
| ákṣa- | давньоіндійська |
| ось | давньоруська |
| *aĝ- «гнати, рухати» | індоєвропейська |
| aiss «віз» | ірландська |
| axis «вісь» | латинська |
| ass | латиська |
| ašìs «вісь» | литовська |
| wos | нижньолужицька |
| woska | нижньолужицька |
| Achse «тс.» | нововерхньонімецька |
| vüs (vis) | полабська |
| oś | польська |
| osь | праслов’янська |
| assis | прусська |
| ось | російська |
| ôс | сербохорватська |
| os | словацька |
| ós | словенська |
| ось | старослов’янська |
| os | чеська |
| os | ? |
оса́ «Vespa» (ент.)
псл. osa (‹ *opsa);
споріднене з лит. vapsà, vapsvà, лтс. wapsene, прус. wobse, нвн. Wespe, лат. vespa;
іє. *u̯obhsā «тс.», очевидно, пов’язане з *uebh- «ткати» (двн. weban «ткати», алб. venj «тчу», гр. ὑφή «тканина»,ὑφαίνω «тчу», дінд. ubhnā́ti «затягує зав’язки», ūrṇavābhis «павук», дісл. kǫngurvāfa «тс.»);
початкове v- у слов’янських мовах зникло, можливо, під впливом псл. ostrъ «гострий»;
р. болг. оса́, бр. аса́, др. оса, п. слц. osa, ч. vosa, [osа, vos], вл. wosa, нл. esa, wósa, полаб. våsa, м. оса, схв. о̀са, слн. ôsa, стсл. оса, воса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ос
«шершень, Vespa crabro L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аса́ | білоруська |
| оса́ | болгарська |
| wosa | верхньолужицька |
| оса | давньоруська |
| *u̯obhsā «тс.» | індоєвропейська |
| vespa | латинська |
| wapsene | латиська |
| vapsà | литовська |
| оса | македонська |
| esa | нижньолужицька |
| wósa | нижньолужицька |
| Wespe | нововерхньонімецька |
| våsa | полабська |
| osa | польська |
| osa (‹ *opsa) | праслов’янська |
| ostrъ «гострий» | праслов’янська |
| wobse | прусська |
| оса́ | російська |
| о̀са | сербохорватська |
| osa | словацька |
| ôsa | словенська |
| оса | старослов’янська |
| osа | українська |
| vos | українська |
| воса | українська |
| vosa | чеська |
| vapsvà | ? |
| *uebh- «ткати» (двн. weban «ткати», алб. venj «тчу», гр. ὑφή «тканина»,ὑφαίνω «тчу», дінд. ubhnā́ti «затягує зав’язки», ūrṇavābhis «павук», дісл. kǫngurvāfa «тс.») | ? |
| v- | ? |
аво́ «ось»
менш переконливим є пояснення р. авось як результату злиття а і осе (Буслаев 157; Соболевский Лекции 95; Грот САН 1891, І 8; Фасмер І 59; Шанский ЭСРЯ І 1, ЗО) або а, ово і се (Zubatý LF 36, 112, 341; Горяев 1; Bern. I 21; Преобр. І 1; Sł. prasł. I 165);
складне утворення з часток а і *во «от» (і вказівного займенника с. р. се) (Даль, 1880, І, 3);
р. аво́сь «можливо; от», бр. [аво́] «от», др. авосе «от», n. awo «от; можливо, адже», серб. ст. аво «ось, а ось», болг. ст. аво «от; раптом», схв. ст. avo «от»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аво́сь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аво́ «от» | білоруська |
| аво «от; раптом» | болгарська |
| авосе «от»«от; можливо, адже» | давньоруська |
| авось | російська |
| а | російська |
| осе | російська |
| avo «от» | сербохорватська |
| ово і се | ? |
| а і *во «от» (і вказівного займенника с. р. се) | ? |
| аво́сь «можливо; от» | ? |
| аво «ось, а ось» | ? |
| аво «ось, а ось» | ? |
| аво «от; раптом» | ? |
| avo «от» | ? |
ві́рлос «орел-ягнятник, Gypaetus barbatus Geoffr.» (у назві вірлос бородатий (орн.)
суфікс -ос міг бути взятий з мови грецьких поселенців на півдні України;
суфіксальне утворення від оре́л (пор. вірляни «орли»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ос | ? |
| оре́л (пор. вірляни «орли») | ? |
ві́сім
пел. *osmb «вісім», утворене від порядкового числівника osmъ› «восьмий» подібно до šestь «шість» від šestъ «шостий», devętь «дев’ять» від devętъ «дев’ятий»;
споріднене з лит. aštuonì, лтс. aštuôņi, дінд. aṣṭau, aṣṭa, ав. ašta, вірм. uť, гр. ὀκτώ, лат. octō, гот. ahtāu, дісл. átta, дангл. ahta, eahta, œhte, англ. eight, нвн. acht, ірл. ocht, tox. A okät «тс.»;
іє. *oḱtō(u) «вісім», очевидно, утворене з *о (‹*ambhi) kut-ou «обидві четвірки» або є двоїною від *oketā «борона» (букв. «чотиризуба»);
р. во́семь, бр. во́сем, др. осмь, п. osiem, ч. osm, слц. osem, вл. wosom, нл. wosym, полаб. vüsëm, болг. Осем, м. осум, схв. осам, слн. ósem, стел. ocMk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́сімка
вісьмери́к
вісьми́на
восьма́ка
восьмери́к
восьмери́чний
восьмерни́й
во́сьмеро
восьмерува́ти
«розрізувати на вісім частин»
восьме́тики
«вила на вісім ріжків»
во́сьмий
восьми́на
восьму́ха
восьму́шка
освірня́
«тс.»
осмірня́
«восьмибічний корпус; восьмикутне склепіння»
увісьмо́х
уво́сьмеро
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ašta | авестійська |
| eight | англійська |
| во́сем | білоруська |
| Осем | болгарська |
| wosom | верхньолужицька |
| uť | вірменська |
| ahtāu | готська |
| ὀκτώ | грецька |
| ahta | давньоанглійська |
| aṣṭau | давньоіндійська |
| átta | давньоісландська |
| осмь | давньоруська |
| ocht | ірландська |
| octō | латинська |
| aštuôņi | латиська |
| aštuonì | литовська |
| осум | македонська |
| wosym | нижньолужицька |
| acht | нововерхньонімецька |
| vüsëm | полабська |
| osiem | польська |
| во́семь | російська |
| осам | сербохорватська |
| osem | словацька |
| ósem | словенська |
| osm | чеська |
| *osmb «вісім» | ? |
| osmъ› «восьмий» | ? |
| šestь «шість» | ? |
| šestъ «шостий» | ? |
| devętь «дев’ять» | ? |
| devętъ «дев’ятий» | ? |
| aṣṭa | ? |
| eahta | ? |
| œhte | ? |
| A okät «тс.» | ? |
| *oḱtō(u) «вісім» | ? |
| k «обидві четвірки» (‹*ambhi) | ? |
| *oketā «борона» (букв. «чотиризуба») | ? |
| ocMk | ? |
ого́ (вигук для вираження здивування, захоплення, застереження та ін.)
результат поширення інстинктивного вигуку о або видозміни подвоєного вигуку го-го;
р. бр. ого́, п. oho, слц. ohó, oho, болг. охо́, схв. о̀хо̄, слн. ohó;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ого́ | білоруська |
| охо́ | болгарська |
| oho | польська |
| ого́ | російська |
| о̀хо̄ | сербохорватська |
| ohó | словацька |
| oho | словацька |
| ohó | словенська |
| о | ? |
| го-го | ? |
ось (вказівна, підсилювальна частка)
результат злиття частки о і займенника се «це», який зазнав редукції;
р. [восе], бр. вось, др. восе, во се;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ос
«тс.»
ось-ось
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вось | білоруська |
| восе | давньоруська |
| восе | російська |
| во | українська |
| о і займенника се «це» | ? |
пошта́мт «установа, яка обслуговує населення різними видами зв’язку»
пор. дкельт. (гал.) ambacti «слуги» (букв. «ті, що рухаються навколо (пана)»), яке складається з префікса amb(-), спорідненого з нвн. um «навколо, об», дінд. abhí «тс.», псл. ob-, укр. об-, і дієприслівникового -acti, спорідненого з двн. ahsa «вісь», лат. axis «тс.», псл. osь, укр. вісь;
н. Postamt «поштамт» (в українській мові слово змінило свою форму відповідно до пошта) є складним утворенням з іменників Post «пошта» й Amt «посада; установа» (‹ двн. ampaht(i) ‹ пгерм. *ambahtja), слова, очевидно, давньо-кельтського походження;
запозичене, очевидно, за посередництвом російської або польської мови з німецької;
р. почта́мт, бр. пашта́мт, п. заст. poсztamt, postamt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пашта́мт | білоруська |
| ahsa «вісь» | давньоверхньонімецька |
| ampaht(i) | давньоверхньонімецька |
| abhí «тс.» | давньоіндійська |
| axis «тс.» | латинська |
| Postamt «поштамт»«пошта»«посада; установа» (в українській мові слово змінило свою форму відповідно до пошта)(‹ двн. ampaht(i) | німецька |
| Post | німецька |
| Amt | німецька |
| um «навколо, об» | нововерхньонімецька |
| *ambahtja | прагерманська |
| ob- | праслов’янська |
| osь | праслов’янська |
| почта́мт | російська |
| об- | українська |
| вісь | українська |
| ambacti «слуги» (гал.)(букв. «ті, що рухаються навколо (пана) | ? |
| -acti | ? |
усь «возова вісь»
результат діалектної фонетичної видозміни слова [ось], що є фонетичним варіантом укр. вісь (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ось | українська |
| вісь | українська |
ха́о́с «у давньогрецькій міфології -- безмежний світовий простір, що являє собою суміш усіх стихій; перен. цілковите безладдя»
запозичення з грецької мови;
гр. χάος (‹ *χαƒος) «первісний безформний стан світу, безкінечний простір» пов’язане з χαίνω «розкриваюсь, розверзаюсь», з яким споріднені германо-балтійські назви піднебіння: двн. guomo (‹ іє. *g̑hō[u]-), лит. gomurỹs, лтс. gámurs, а також укр. зіва́ти, зія́ти, роззя́ва, ха́ва;
р. ха́о́с, бр. хао́с, п. ч. слц. вл. chaos, болг. ха́ос (міф.), м. ха́ос, хао́с «безладдя», схв. ха̏ос, ка̏ос, слн. káos;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хао́с | білоруська |
| ха́ос (міф.) | болгарська |
| chaos | верхньолужицька |
| χάος «первісний безформний стан світу, безкінечний простір» (‹ *χαƒος) | грецька |
| guomo (‹ іє. *g̑hō[u]-) | давньоверхньонімецька |
| gámurs | латиська |
| gomurỹs | литовська |
| ха́ос | македонська |
| chaos | польська |
| ха́о́с | російська |
| ос | сербохорватська |
| chaos | словацька |
| káos | словенська |
| зіва́ти | українська |
| хао́с «безладдя» | українська |
| ос | українська |
| chaos | чеська |
| χαίνω «розкриваюсь, розверзаюсь» | ? |
| зія́ти | ? |
| роззя́ва | ? |
| ха́ва | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України