ОСЛЮК — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. osьlъ;

запозичення з готської або латинської мови;

гот. asilus «осел» походить від лат. asellus, зменш. до asinus, яке разом з гр. ὄνος (‹ *osonos) через фрако-іллірійське посередництво прийшло з якоїсь малоазіатської (можливо, іранської) мови;

думка про балто-слов’янський вік слова (Trautmann 14) викликає сумнів, оскільки лит. ãsilas, прус. asilis могли бути запозичені незалежно від слов’янських мов, про що свідчить наголос на першому складі;

р. осёл, бр. асёл, др. осьлъ, п. osioł, osieł, ч. osel, слц. osol, вл. нл. wosoł, полаб. asål, болг. осе́л, схв. о̀сао, [osal, osel], слн. ôsel, стсл. осьлъ, осълъ;