ОСКОМА — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясні форми з початковим ск- перед е, и замість очікуваного щ;

очевидно, результат контамінації форм типу скі́млити (‹ *скомлити) «нити, скиглити», оско́ма і щемíти або факультативного збереження ск- без переходу в щ-, як у словах ске́ля, скі́пка та ін;

псл. skoma, пов’язане з чергуванням голосних із *sčemiti(‹*skemiti) «щеміти»;

р. [скоми́ть] «боліти, щеміти, страждати, хворіти», [скомль (ско́мля)] «хвороба, скорбота, нудьга», оско́мина «оскома», бр. [ско́ма] «оскома», аско́ма «тс.», др. оскомина «оскома; неприємний спогад; неприємний наслідок», п. skoma «оскома», skomina, oskoma, ч. [оskomina], вл. ст. woskobi(z)na, нл. woskobina, болг. м. ско́мина, оско́мина, схв. ска̏мина, слн. skomína «тс.», [skomati] «тужити», skomljáti (заст.) «стогнати, сумувати, розпалюватися», р.-цсл. скомина «зубний біль», оскомина «тс.»;

псл. sčeměti, sčemiti (‹ *skeměti, *skemiti) пов’язане чергуванням голосних у корені з псл. *skom-, що виступає в укр. оско́ма, ско́мина;

неприйнятне виведення слова від тат. чеме́т «щипати» (Горяев 429);

р. щеми́ть, бр. шчыме́ць, п. ст. szczemić «стискати», слн. ščeméti «викликати сильний біль; пекти»;