ОСЕЛЕДЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
оселе́дець «Clupea L.» (іхт.)
запозичено в давньоруську мову, очевидно, з давньоісландської;
дісл. sild, síld, дшв. sild, шв. sill, норв. sil «тс.» могли бути запозичені з якоїсь неіндоєвропейської мови східного узбережжя Балтійського моря;
на українському ґрунті слово зазнало формальної видозміни, зокрема, дістало приставне о;
р. сельдь, селёдка, [оселе́дец], ст. сельдь (1497), бр. селядзе́ц, [оселенец], п. śledź, ч. слц. sled’, полаб. slid, болг. се́лда (з рос.), схв. слȇђ, сле̏ђ (з ч., п.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
оселе́дцеві
селе́дець
селе́дка
селедце́ві
сила́дявка
«діжка з-під оселедців»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| селядзе́ц | білоруська |
| се́лда (з рос.) | болгарська |
| sild | давньоісландська |
| sild | давньошведська |
| sil «тс.» | норвезька |
| slid | полабська |
| śledź | польська |
| сельдь | російська |
| слȇђ | сербохорватська |
| sled' | словацька |
| селёдка | українська |
| оселе́дец | українська |
| оселенец | українська |
| ђ (з ч., п.) | українська |
| sled' | чеська |
| sill | шведська |
| síld | ? |
| сельдь (1497) | ? |
оселе́дець «чуб»
результат перенесення назви риби за зовнішньою схожістю;
р. оселе́дец (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
оселе́дько
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оселе́дец (з укр.) | російська |
осиле́нець «оселедець»
очевидно, результат контамінації слів оселе́дець та соло́ний;
бр. [оселе́нец] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оселе́нец
осілє́нец
селе́неть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оселе́нец «тс.» | білоруська |
| оселе́дець | ? |
| соло́ний | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України