ОРЛІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. orьlъ;

споріднене з лит. erẽlis, [arẽlis] «орел», лтс. ḗrglis (‹*ērdlis), erelis, прус. arelie, гот. ara, двн. aro, нвн. Aar, сбрет. erer, корн. брет. er, хет. ḫaraš, род. в. ḫaranaš «тс.», гр. ὄρνῑς «птах», пов’язаними з гр. ὄρνυμι «піднімаюся», лат. orior «тс.»;

іє. *er-/or-;

р. орёл, бр. аро́л, др. орьлъ, п. orzeł, ч. orel, слц. orol, вл. worjoł, нл. jerjeł, болг. оре́л, м. орел, схв. о̀рао, слн. ôrel, стсл. орьлъ;

суфіксальне утворення від оре́л (пор. вірляни «орли»);

суфікс -ос міг бути взятий з мови грецьких поселенців на півдні України;

гр. Ὀρέστης виводиться від іменникаὄρος «гора», очевидно, спорідненого зὄρνυμι «підіймаюсь»,ὄρνῑς «птах», псл. orьlъ, укр. орел;

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

р. Оре́ст, бр. Арэ́ст, ч. слц. Orest, болг. Оре́сти, слн. Orest, стсл. Орєстъ;

похідне утворення від оре́л;

назва пояснюється будовою квітки орликів, пелюстки якої із загнутими вниз шпорцями нагадують кігті хижого птаха або голову хижого птаха із загнутим дзьобом;

пор. [голубки́, яструбец] «тс.»;

не виключена можливість калькування етимологічно неясної наукової назви лат. Aquilegia, яка інколи роз-глядається як похідна від aquila «орел», хоча припускається також, що вона може складатися з основ aqua «вода» і lego «збираю» (пор. р. водосбо́р «Aquilegia»);

р. о́рлик «орлики», [орлики] «герань лучна, Geranium pratense L.», бр. во́рлікі «орлики», [горлікі], п. orlik, [orlica], ч. слц. orlíček, слн. orlíca, [orliček, vorlica] «тс.»;

можливо, похідне від оре́л;

мотивація назви неясна;

результат видозміни деетимологізованої назви го́рлиця, помилково зближеної з оре́л, орли́ця;

похідне утворення від оре́л;

можливо, неповна калька латинської наукової назви, в якій компонент aquilīnum (букв. «орлине») є похідним від aquila «орел»;

назва пояснюється формою листя рослини, яка нагадує крило птаха;

пор. слц. kaprad’ orličí «орляк», ч. křidlatěnec, слн. orlova praprot «тс.»;

р. орля́к, бр. арля́к;

нім. Ornithologíe, фр. ornithologie, англ. ornithology походять від нлат. ornithologia, утвореного з основ гр. ὄρνῑς (род. в.ὄρνῑϑος) «птах», спорідненого з гот. ara, дангл. earn «орел», укр. оре́л, і λόνος «слово, розум»;

запозичення із західноєвропейських мов;

р. болг. орнитоло́гия, бр. арнітало́гія, п. ornitologia, ч. ornitologie, слц. ornitológia, схв. орнитоло̀гиjа, слн. ornitologíja;

псл. Іunь «хижий птах»;

загальноприйнятої етимології не має;

припускається вихідна форма *luрnь, пов’язана з псл. lupiti, укр. лупи́ти «обдирати», оскільки назви стосуються хижих птахів, і зіставляється з дінд. lopā «якийсь хижий птах» (Uhlenbeck KZ 39, 260; Фасмер II 534; Преобр. І 478–479; Brückner KZ 42, 356; Bezlaj ESSJ II 156);

на тій же підставі зіставлялося з дінд. lunā́ti «ріже, відтинає» (Потебня РФВ I 81–82);

фонетично малоймовірне припущення про зв’язок лунь ‹ *oln- з іє. *or-/er-, звідки гр. ὄpvῑς, псл. оrьlъ, укр. оре́л (тж.);

припускається й можливість походження назви птахів від псл. luna «світло, блиск» у зв’язку із світлим забарвленням пір’я або наявністю світлих плям на пір’ї, пор. р. [лунь] «тьмяне світло», бел (сед) как лунь;

підкреслюється швидкий, ясний погляд птаха (Горяев 193, 194; Bern. I 745–746; Sławski V 311–312; Kořínek Slavia 12, 204–205);

висувається також гіпотеза про етруське джерело слов’нської назви (Oštir. Drei vorslavischetruskische Vogelnamen, Ljubljana, 1930, 50–79);

р. лунь «лунь; [сова, Striges; голуб (?); хижий птах, Falco rusticolus]», бр. лунь «лунь», др. лунь «шуліка, Milvus», п. ст. łunak «рудий шуліка, Milvus milvus L.» (з ч.), ч. luňák «шуліка, Milvus; [малий яструб, Accipiter nisus L.]», ст. luňák, lunák «шуліка», слц. luniak, ст. lunak, lunák «тс.», схв. лу̑њ «звичайний канюк, Buteo buteo L.», лy̏ња «рудий шуліка», bijela lȕnja «польовий лунь, Circus cyaneus L.», [ljȕna, jȕna] «тс.», слн. lúnj «лунь; скопа, Pandion haliaëtus L.; [беркут, Aquila chrysaëtus L.]», цсл. лоунь «шуліка»;