ОРКАН — ЕТИМОЛОГІЯ
орка́н «ураган» (заст.)
через західно-слов’янські мови запозичено з німецької;
нім. Orkán «ураган» через гол. orkaan зводиться до назви huracan «тс.» в карибській мові таіно, звідки походить і форма урага́н;
р. орка́н «тс.», п. вл. orkan, ч. слц. слн. orkán, м. оркан, схв. о̀рка̄н;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| orkan | верхньолужицька |
| orkaan зводиться до назви huracan «тс.» | голландська |
| оркан | македонська |
| Orkán «ураган» | німецька |
| orkan | польська |
| орка́н «тс.» | російська |
| н | сербохорватська |
| orkán | словацька |
| orkán | словенська |
| orkán | чеська |
| урага́н | ? |
арка́н «товстий мотузок із зашморгом, яким ловлять коней»
запозичення з тюркських мов;
крим.-тат. тат. каз. чаг. аркан «товстий мотузок, канат», тур. urgan «тс.», балкар. arqán «аркан, ласо» походять від пратюркської дієслівної основи arqi-/arqa- (‹*ar-) «вити, плести»;
посередництво російської мови при запозиченні в українську (Шанский ЭСРЯ І 1, 143) сумнівне;
р. бр. болг. арка́н, n. arkan;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арка́нити
арканъ
(XVIII ст.)
орка́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| arqán «аркан, ласо» | балкарська |
| арка́н | білоруська |
| арка́н | болгарська |
| аркан «товстий мотузок, канат» | казахська |
| аркан «товстий мотузок, канат» | кримсько-татарська |
| арка́н | російська |
| аркан «товстий мотузок, канат» | татарська |
| urgan «тс.» | турецька |
| аркан «товстий мотузок, канат» | чагатайська |
| arqi-/arqa- «вити, плести» (‹*ar-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України