ОРИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

Іри́на

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Εἰρήνη, Εἰρηναĩος утворені на основі іменника εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя», дальші зв’язки якого неясні;
р. Ирина, Ириний, бр. Ірына, Ірэ́н, Арына, Яры́на, Ірыне́й, п. Irena, ч. Jiřina, Irena, Ireneus, слц. Irena, Irina, Irenej, болг. Ирина, Ирйн, Ираней, м. Ирина, И рине j, схв. Ирена, И’рене՝j, слн. Irena, стсл. Ирина, Иpи, ИPИНЕЙ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ирина «мирна; покой»«мирный, спокойный» (1627), Ирин ей (1627)
Ірен
Ірена
Їри́на (Me)
Орися
Орйна
Орйшка
Ярина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ірына білоруська
Ірэ́н білоруська
Яры́на білоруська
Ірыне́й білоруська
Ары́на білоруська
Ири́на болгарська
Ири́н болгарська
Ириней болгарська
Εἰρήνη грецька
εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя» грецька
Εἰρηναĩος грецька
Ирина македонська
Иринеj македонська
Irena польська
Ирина російська
Ири́ний російська
Ирена сербохорватська
Ирèнеj сербохорватська
Irena словацька
Irina словацька
Irenej словацька
Irena словенська
Ирина старослов’янська
Иpи старослов’янська
Ириней старослов’янська
Jiřina чеська
Irena чеська
Ireneus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України