ОПІКУН — ЕТИМОЛОГІЯ

опі́ка «піклування, догляд; нагляд»

генетично пов’язане з др. пеку ся (печи ся) «турбуюся», стсл. пєкѫ сѧ (пєшти сѧ) «тс.» і, далі, з псл. pekǫ (*pekti) «печу (пекти)»;
в українській мові, можливо, запозичене з польської або з російської;
р. болг. опе́ка, бр. апе́ка, п. opieka, ст. opiek, ч. opěka, ст. pěče, слц. opeka (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

опека́льник
опе́кун
опіка́ти(ся)
опі́кува́тися
опі́ку́н
опіку́нство
опіку́нський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апе́ка білоруська
опе́ка болгарська
пеку «турбуюся» (печи ся) давньоруська
ся «турбуюся» (печи ся) давньоруська
opieka польська
pekǫ «печу (пекти)» (*pekti) праслов’янська
опе́ка російська
opekaр.) словацька
пєкѫ сѧ «тс.» (пєшти сѧ) старослов’янська
opěka чеська
opiek ?
pěče ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України