ОПТИМІСТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
оптимі́зм «світосприймання, пройняте життєрадісністю, вірою в краще майбутнє»
запозичення з французької мови;
фр. optimisme створене єзуїтами в 1737–1752 рр. на основі лат. optimus «найкращий», що виникло, можливо, з *opitumos (‹ іє. *opi-, яке виступає в ops «багатство»);
optimus початково могло означати «найбагатший»;
р. оптими́зм, бр. аптымі́зм, п. optymizm, ч. optimismus, слц. optimizmus, вл. нл. optimizm, болг. оптими́зъм, м. оптими́зам, схв. оптимѝзам, слн. optimízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оптимі́ст
оптимісти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аптымі́зм | білоруська |
| оптими́зъм | болгарська |
| optimizm | верхньолужицька |
| optimus «найкращий» | латинська |
| оптими́зам | македонська |
| optimizm | нижньолужицька |
| optymizm | польська |
| оптими́зм | російська |
| оптимѝзам | сербохорватська |
| optimizmus | словацька |
| optimízem | словенська |
| optimisme | французька |
| optimismus | чеська |
| на | ? |
| *opitumos (‹ іє. *opi-, яке виступає в ops «багатство») | ? |
| означати «найбагатший» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України